Український агробізнес активно просувається в ЄС з продуктами переробки
Перехідний період: на шляху до ЄС Україна потребує поступової імплементації обмежень
09 грудня 2025, 05:48 2002
Європейська інтеграція агросектору поступово переходить від політичної риторики до практичних завдань, які потребують системних змін у регулюванні, контролі та підтримці виробників.
Вимоги ЄС охоплюють широкий спектр сфер — від добробуту тварин і використання пестицидів до регулювання ГМО та функціонування ринкових інструментів. Для України це означає масштабну адаптацію політики, інституцій та механізмів контролю, а також значні інвестиції у виробництво.
Як відмітила старша економістка Центру економічної стратегії Яна Охріменко під час вебінару ЦЕС «Яким буде врожай і як це вплине на економіку?», визначити одну найважливішу сферу в агро, яку Україна має адаптувати відповідно до нової угоди, практично неможливо.
«Транспозиція європейського законодавства — це не просто ухвалити закон. Потрібні підзаконні акти, механізми моніторингу й контролю, інституції та фінансування», — підкреслила експертка.
Проте вона додає, що перспектива отримати технічну допомогу ЄС у межах Pre-Accession Assistance є реальною. Ключовою умовою є запуск рамкового законодавства та розвиток інституцій, зокрема — функціонування виплатної агенції.
За словами Яни Охріменко, оцінити реалістичність строків вступу складно, адже все залежить від політичних рішень Євросоюзу.
Сучасний ЄС робить ставку на конкурентоспроможність і розширення зовнішніх ринків — і це відкриває для України більше можливостей.
На думку експертів, особливо складним залишається створення ефективної системи контролю пестицидів і ГМО. Попри те, що нормативні акти ухвалюються активно, торгові партнери ЄС досі не впевнені, що всі стандарти реально працюють на практиці.
Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький наголосив, що розглядати вимоги ЄС необхідно комплексно — адже одинадцятий розділ (Спільна аграрна політика) нерозривно пов’язаний із дванадцятим (пестициди та інші правила агроринку).
Три аграрні асоціації вже порахували: миттєве повне запровадження норм ЄС щодо ЗЗР коштуватиме українським виробникам 2 млрд євро — близько €100/га.
«Якщо ми говоримо про поступову підтримку від ЄС, то має бути й поступова імплементація обмежень. Не може бути так, що вимоги приходять одразу, а підтримка — потім», — зазначив Тарас Висоцький.
За його словами, якщо виробникам оголосять про стрімкі нові обмеження, вони закономірно запитають: «А чи буде у нас підтримка така, як у Європі: 200–400 євро на гектар?».
Без комплексного підходу виконати вимоги буде нереально. Водночас витрати очікуються і в частині добробуту тварин, інвестицій у персонал, навчання, модернізації виробництва.
Міністерство також надало реальні цифри підтримки за майже чотири роки війни.
Найпопулярніша програма — «5-7-9%»:
- 7 тисяч агропідприємств отримали кредити;
- загальний обсяг — 47 млрд грн;
- компенсації — близько 4,5–5 млрд грн.
Гранти на сади та теплиці:
- видано понад 1,45 млрд грн;
- 270 отримувачів;
- очікується збільшення до 1,5 млрд грн найближчим часом.
Підтримка прифронтових територій:
- торік виплачено 1,574 млрд грн;
- отримувачі — 2278 суб’єктів;
- у 2024 році заявки вже на 1,7 млрд грн.
Тарас Висоцький підкреслив, що наразі це не про приріст, а про виживання галузі.
«Доступні кредити дозволили провести посівну. Це не збільшує врожайність, але запобігає її падінню», — пояснив він.
Гранти дадуть ефект через кілька років, коли сади увійдуть у плодоношення, а теплиці повністю відпрацюють технології.
Потенційний вступ України до ЄС радник СЕО «НІБУЛОН» Олексій Павленко називає ключовим стратегічним кроком.
«Євроякість відкриває зовнішні ринки та доступ до фінансування. У Європі держава компенсує частину інвестицій: у Польщі — 50%, у Румунії — 70%. Україна поки не має такого інструменту, тому вступ до ЄС буде каталізатором розвитку», — наголосив Олексій Павленко.
Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua
