Джерело фото: сгенеровано ШІ
Ризики одномоментної заборони діючих речовин у засобах захисту рослин за стандартами Європейського Союзу суттєво недооцінені.
Про це свідчать три незалежні дослідження — Smart Country (ВАР), НУБіП (ЄБА) та HFFA Research (УКАБ), пише AgroPortal.ua.
У дослідженнях наголошується:
«Моделювання на рівні фермерських господарств показує ще глибшу проблему: 51% фермерів, що обробляють 1,4 млн га, не мають технологічних можливостей перейти на дорожчі та слабші альтернативи. І це не дивно: коли у певній культурі 40–80% технологічної схеми тримається на ключових препаратах, одномоментна заборона — це не «легкий перехід», а фактичне вимкнення технології», — додає експерт ринку Владислав Седик.
Дискусія полягає в тому, що законодавство ЄС трактує можливість використання лише тих препаратів, які дозволені в ЄС, тоді як українські аграрії використовують ширший перелік діючих речовин. До моменту вступу України до євроспільноти їх потрібно заборонити. І це один із найбільших викликів для українського агросектору, тому що жодна країна ЄС не робила цього одномоментно, всі рухалися поступово.
У провідних профільних асоціаціях — Українському клубі аграрного бізнесу, Європейській Бізнес Асоціації, Всеукраїнській Аграрній Раді — наголошують на важливості держави під час переговорів про вступ до ЄС домогтися адекватних перехідних періодів щодо нових правил застосування засобів захисту рослин.
«І це, за оцінками агрохімічного ринку, має складати в ідеалі 10 років з моменту вступу. За цей час виробники ЗЗР разом з науковцями зможуть напрацювати принципово нові системи захисту рослин, а сільськогосподарські виробники впровадити їх на практиці без негативних наслідків, які можуть мати місце у випадку різкої моментальної заборони без перехідних періодів», — каже керівник агрохімічного напрямку ЄБА Віктор Погорілий.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Озимим культурам восени дошкуляє широкий спектр шкідників. Вони «супроводжують» рослини від посіву й аж до входу в перезимівлю.

Механізм підтримки українських аграріїв після вступу України до Європейського Союзу відрізнятиметься від того, який застосовувався до країн, що вступили до ЄС раніше.

Бразилія обійшла Канаду та стала третім найбільшим експортером свинини у світі, поступаючись лише Європейському Союзу та США.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

В Україні станом на 9 вересня 2026 року озимими культурами засіяно 747,9 тис. га, або 11,8% прогнозованих площ.

Україна розраховує на відкриття аграрного кластера в межах переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу на початку 2027 року.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.

Збиральна кампанія ріпаку в Україні фактично завершена: аграрії намолотили близько 3,7–3,8 млн т із 99% площ. Це найкращий результат із 2022 року. Водночас на внутрішньому ринку попит на ріпак починає перевищувати пропозицію.