AgroPortal.ua цікавився, які продукти пропонують сільгоспвиробникам розробники, та яка аграрна галузь для них є найбільш привабливою.
«Практично кожен агрохолдинг має в своїй структурі підрозділ, який розробляє власні рішення та адаптує вже існуючі на ринку у виробництво. В цілому стартапи і зароджуються, щоб вирішити потреби та «болі» безпосередньо у виробництві або ланцюгах постачання», — розповідає керівник комунікаційної платформи «Агрополітичний діалог «Аграрна рада», ментор акселератора ISE Інна Мєтєлєва.

Цього року відбувся перший захід за ініціативи та під егідою Міністерства аграрної політики та продовольства України. В рамках Бізнес-форуму IT-Corner 2021 відбувся Agro Hackathon, під час якого з 27-ми стартапів AgTech було визначено переможців — Vkursi Zemli, FlyAgData, Fruittorg.
За словами співзасновника компанії Drone.UA. Валерія Яковенка, в рамках хакатону було представлено чимало проєктів, і всі вони були з різним рівнем зрілості та представленості команди: від рівня просто ідеї до існуючого рішення з новим напрямом роботи, деякі учасники вперше виступали на сцені, а для окремих стартапів це були соті пітчі.
«По суті запропоновані стартапи можна розділити на три групи: рішення для ринку, які вже реально працюють, і ними користуються аграрії; 40% стартапів — це цікава ідея для ринку, але поки з якихось причин не повністю реалізувала свій потенціал; очевидні ідеї або ж речі, які відірвані від реальності», — зазначає заступник генерального директора з інновацій ІМК Богдан Кривіцький.

«Маркетплейси як бізнес-модель стали найпопулярнішим напрямом. Також чимало рішень було запропоновано для овочівництва та садівництва. Хочу відмітити, що більшість стартапів орієнтована на малий та середній агробізнес до 10 тис. га», — підкреслює Богдан Кривіцький.
Як відзначила Інна Мєтєлєва, відсутні були проєкти з таких трендових категорій світового AgTech як Biotech (біотехнології рослин і тварин в напрямі оптимізації здоров'я та врожайності), кліматично розумні технології та декарбонізація. Також не були представлені проєкти за напрямом FoodTech, оскільки цей напрям інноваційних рішень в Україні практично відсутній.
Крім переможців, експерт відзначила AutoBi та FieldBi: «FlyAGData, окрім України, має вже реалізовані рішення на європейському ринку і продовжує експансію. Проєкти відзначились якісним продуктом, стратегією, презентацією, сильною командою та позитивним зворотним зв’язком від уже наявних користувачів і клієнтів».
«Моїм персональним фаворитом є проєкт під кодовою назвою «бджоли» — це пристрій, який дозволяє автоматизувати роботу пасіки та контролювати літ бджіл з прив'язкою до поточних робіт із внесення пестицидів на навколишніх полях. Це дуже цікавий проєкт», — зазначає Валерій Яковенко.

«За фактом це успішний бізнес, якому потрібна допомога, щоб прискоритися в розвитку. Всі представлені проєкти можна реалізовувати з різним ступенем успішності або швидкості окупності. Масштабування проєктів — це один із найскладніших моментів, оскільки команди, працюючи на українському ринку, часто створюють рішення, що не підходять для зовнішніх ринків», — розповідає Валерій Яковенко.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

ІМК завершила жнива соняшнику.

Ще кілька років тому цифровізацію в українському агросекторі найчастіше пов'язували з підвищенням урожайності чи оптимізацією виробництва — калькуляція рентабельності вирішувала, чи варто інвестувати в нову технологію. Повномасштабна війна змінила саму логіку цього рішення.

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

Інноваційні технології інтегруються в агровиробництво, забезпечуючи підвищення ефективності. Світова виставка AGRITECHNICA 2025, яка проходила під гаслом «Touch Smart Efficiency», продемонструвала, як інновації, цифрові рішення, продуктивність і сталий розвиток можуть працювати разом на користь агробізнесу.

23 січня 2025 року в межах Agro Finance Summit відбулося нагородження переможця та фіналістів Всеукраїнського конкурсу «СИЛА АГРОЗМІН». Мета конкурсу — популяризація інновацій у малих і середніх агрогосподарствах.

Конкурс для невеликих фермерів «СИЛА АГРОЗМІН» відкрив чимало інноваційних рішень у різних сегментах агросектору. Особливої уваги заслуговує категорія «Інноватори агропереробки», яка хоч і зібрала найменшу кількість заявок, але продемонструвала надзвичайно цікавий підхід до розвитку українського агробізнесу.

Війна внесла корективи в адаптацію світових інноваційних технологій в Україні: навіть за умови повного фінансового покриття українським аграрієм, виробники не поспішають приїздити з новими продуктами.

Із появою на ринку нових моделей дронів для обприскування змінився формат використання обладнання, і у аграріїв з'явилися нові можливості з використання бакових сумішей.

З початку війни в Україні аграрний бізнес опинився в наджорстких умовах, адже виробничі потужності кожного підприємства прив’язані до конкретної території, а посівну чи роботу на фермі не можна відкласти або зупинити. В умовах заблокованого експорту та відсутності обігових коштів аграрії України провели посівну, збирають урожай ранніх зернових, але на порядку денному питання — як і з чим планувати наступний сезон.
