AgroPortal.ua цікавився, які продукти пропонують сільгоспвиробникам розробники, та яка аграрна галузь для них є найбільш привабливою.
«Практично кожен агрохолдинг має в своїй структурі підрозділ, який розробляє власні рішення та адаптує вже існуючі на ринку у виробництво. В цілому стартапи і зароджуються, щоб вирішити потреби та «болі» безпосередньо у виробництві або ланцюгах постачання», — розповідає керівник комунікаційної платформи «Агрополітичний діалог «Аграрна рада», ментор акселератора ISE Інна Мєтєлєва.

Цього року відбувся перший захід за ініціативи та під егідою Міністерства аграрної політики та продовольства України. В рамках Бізнес-форуму IT-Corner 2021 відбувся Agro Hackathon, під час якого з 27-ми стартапів AgTech було визначено переможців — Vkursi Zemli, FlyAgData, Fruittorg.
За словами співзасновника компанії Drone.UA. Валерія Яковенка, в рамках хакатону було представлено чимало проєктів, і всі вони були з різним рівнем зрілості та представленості команди: від рівня просто ідеї до існуючого рішення з новим напрямом роботи, деякі учасники вперше виступали на сцені, а для окремих стартапів це були соті пітчі.
«По суті запропоновані стартапи можна розділити на три групи: рішення для ринку, які вже реально працюють, і ними користуються аграрії; 40% стартапів — це цікава ідея для ринку, але поки з якихось причин не повністю реалізувала свій потенціал; очевидні ідеї або ж речі, які відірвані від реальності», — зазначає заступник генерального директора з інновацій ІМК Богдан Кривіцький.

«Маркетплейси як бізнес-модель стали найпопулярнішим напрямом. Також чимало рішень було запропоновано для овочівництва та садівництва. Хочу відмітити, що більшість стартапів орієнтована на малий та середній агробізнес до 10 тис. га», — підкреслює Богдан Кривіцький.
Як відзначила Інна Мєтєлєва, відсутні були проєкти з таких трендових категорій світового AgTech як Biotech (біотехнології рослин і тварин в напрямі оптимізації здоров'я та врожайності), кліматично розумні технології та декарбонізація. Також не були представлені проєкти за напрямом FoodTech, оскільки цей напрям інноваційних рішень в Україні практично відсутній.
Крім переможців, експерт відзначила AutoBi та FieldBi: «FlyAGData, окрім України, має вже реалізовані рішення на європейському ринку і продовжує експансію. Проєкти відзначились якісним продуктом, стратегією, презентацією, сильною командою та позитивним зворотним зв’язком від уже наявних користувачів і клієнтів».
«Моїм персональним фаворитом є проєкт під кодовою назвою «бджоли» — це пристрій, який дозволяє автоматизувати роботу пасіки та контролювати літ бджіл з прив'язкою до поточних робіт із внесення пестицидів на навколишніх полях. Це дуже цікавий проєкт», — зазначає Валерій Яковенко.

«За фактом це успішний бізнес, якому потрібна допомога, щоб прискоритися в розвитку. Всі представлені проєкти можна реалізовувати з різним ступенем успішності або швидкості окупності. Масштабування проєктів — це один із найскладніших моментів, оскільки команди, працюючи на українському ринку, часто створюють рішення, що не підходять для зовнішніх ринків», — розповідає Валерій Яковенко.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

Німецьке сільськогосподарське товариство (DLG) шукає стартапи, які бажають розвивати та випробовувати свої інновації у комерційному господарстві й впроваджувати їх у практику через мережу DLG. Найперспективніші концепції будуть представлені на світовій виставці EuroTier 2026, яка відбудеться з 10 по 13 листопада в Ганновері, Німеччина.

Інноваційні технології інтегруються в агровиробництво, забезпечуючи підвищення ефективності. Світова виставка AGRITECHNICA 2025, яка проходила під гаслом «Touch Smart Efficiency», продемонструвала, як інновації, цифрові рішення, продуктивність і сталий розвиток можуть працювати разом на користь агробізнесу.

23 січня 2025 року в межах Agro Finance Summit відбулося нагородження переможця та фіналістів Всеукраїнського конкурсу «СИЛА АГРОЗМІН». Мета конкурсу — популяризація інновацій у малих і середніх агрогосподарствах.

Конкурс для невеликих фермерів «СИЛА АГРОЗМІН» відкрив чимало інноваційних рішень у різних сегментах агросектору. Особливої уваги заслуговує категорія «Інноватори агропереробки», яка хоч і зібрала найменшу кількість заявок, але продемонструвала надзвичайно цікавий підхід до розвитку українського агробізнесу.

З 16 вересня 2024 року на посаду операційного директора ІМК призначено Богдана Кривіцького.

Війна внесла корективи в адаптацію світових інноваційних технологій в Україні: навіть за умови повного фінансового покриття українським аграрієм, виробники не поспішають приїздити з новими продуктами.

Із появою на ринку нових моделей дронів для обприскування змінився формат використання обладнання, і у аграріїв з'явилися нові можливості з використання бакових сумішей.

З початку війни в Україні аграрний бізнес опинився в наджорстких умовах, адже виробничі потужності кожного підприємства прив’язані до конкретної території, а посівну чи роботу на фермі не можна відкласти або зупинити. В умовах заблокованого експорту та відсутності обігових коштів аграрії України провели посівну, збирають урожай ранніх зернових, але на порядку денному питання — як і з чим планувати наступний сезон.
