Для пом'якшення наслідків зміни клімату, забезпечення цілей сталого розвитку та цілей, представлених у Паризькій кліматичній угоді, світовим економікам необхідна сума у $4-7 трлн щорічно. Держави та міжнародні організації, що опікуються кліматичними питаннями, можуть забезпечити максимум $1 трлн на рік. І оскільки уряди держав не мають необхідних ресурсів, свій внесок також повинні робити фінансовий та приватний сектори.
Таку думку висловив директор Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) в країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне під час Київського економічного форуму.
N. B. Стартує Всеукраїнський конкурс Неймовірні села України. Сталий розвиток
«Нещодавно я прочитав таку оцінку: $27 трлн по всьому світу інвестовані в облігації з низькою чи навіть негативною дохідністю. Якби ці гроші зібрати та реінвестувати, це був би потужний ресурс, який можна було б спрямувати на досягнення цілей сталого розвитку. Більше того, ми маємо зробити так, щоб інвестиції у цей напрям стали мейнстримом», — говорить він.
Уряди мають не фінансувати, а створювати умови для інвестицій
За словами Маттео Патроне, щорічно ЄБРР інвестує близько 10 млрд євро у країни, де працює. Всі проєкти, що отримують інвестиції від банку, повинні підпорядковуватися цілям сталого розвитку, а 50% із них мають бути спрямовані на пом'якшення наслідків кліматичних змін. Але у глобальному контексті цього недостатньо.

За його словами, зараз можна спостерігати зворотній процес у відновлюваній енергетиці. Наприклад, у багатьох країнах, і в Україні також, у цій галузі відбувається «відкат» на фоні того, як формується система вигоди для інвесторів.
«В Україні у відновлювані енергоносії вкладалося десь до $1 млрд, і зараз ці інвестиції знаходяться під загрозою через зміни у так званому «зеленому тарифі». Саме тому я і закликаю уряди країн не стільки безпосередньо здійснювати фінансування, скільки підтримувати зростання цього сектору», — говорить банкір.
Банки повинні спонукати приватний сектор до змін
Заступник начальника управління корпоративних фінансів Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) Жан-Жак Сулакру говорить, що банківський сектор також несе відповідальність за наслідки зміни клімату. Зокрема, на даний момент відповідальність банків у тому, що вони недостатньо креативні.
«Слідування цілям сталого розвитку — нове для нас завдання, і нам потрібно бути кмітливішими, розумнішими. А ми досі працюємо з традиційними моделями. Навіть ця пандемія вчить нас, що потрібно думати по-новому, розглядати нові моделі й бути більш відповідальними», — говорить він.
Його думку підтримує і керівниця Центру компетенції групи ESG, координатор групи сталого фінансування та корпоративних експертів ESG в ЦСЄ Віра Ікономоу. Вона говорить, що банки є дуже важливими учасниками цього процесу і мають спонукати приватний сектор до змін.
«Коли ми даємо гроші клієнтам, що ми запитуємо? Фінансову інформацію. Ми досі ніколи не запитували, куди клієнт інвестуватиме ці гроші, і нам було байдуже, чи це буде теплиця, чи буріння скважини в Арктиці. Для нас фінансовий ризик однаковий. Мета використання грошей ніколи нас сильно не турбувала, і це повинно змінитися», — говорить вона.

«Одним з інструментів для вимірювання цього ефекту може стати нефінансова звітність компаній. Вимоги нефінансової звітності — непогана відправна точка. Таким чином, інвестори та інші учасники ринку розумітимуть, що інвестиція була позитивною. І вона якось має вимірюватися. Наприклад, тим, скільки зекономлено викидів СО2 або, якщо це соціальна інвестиція, яка кількість населення отримала від неї переваги», — зазначає Віра Ікономоу.
Чому в нас усе вийде?
Віра Ікономоу переконана, що сталий розвиток — це питання, яке дуже перегукується з особистими цінностями багатьох людей по всьому світу і фінансистів зокрема. На відміну від інших питань, де йдеться лише про гроші, слідування цілям сталого розвитку зачіпає кожного, і коли людина займається ними, це дає їй відчуття створення соціального впливу та позитивних змін. Це стає джерелом мотивації та змушує багатьох рухатися вперед.
«Все більше і більше фінансистів заряджаються цією мотивацією і хочуть мати позитивний вплив на майбутнє. Адже коли ми дивимося новини, ми бачимо підтвердження тому, що зміни клімату — це не якась абстрактна категорія, це те, що впливає на наше повсякденне життя, і саме ми за них відповідальні: і за повені, і за лісові пожежі… І усвідомлення того, що ми можемо все змінити, допоможе нам досягти наших цілей», — підсумувала вона.
Приєднуйтеся до Facebook-спільноти «Неймовірні села України»!
Вікторія Євтушенко, AgroPortal.ua

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Аграрії зможуть спрямовувати більше коштів за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» на посівну, збиральну кампанію та інші поточні виробничі потреби.

Популярний японський чай матча може стати дефіцитним через зміну клімату. Підвищення нічних температур і нестабільна весняна погода в Японії знижують урожайність та погіршують характерний смак чаю.

Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулося до Європейської комісії з проханням розглянути можливість виділення 220 млн євро безповоротної підтримки для компенсації відсотків за кредитами українських малих і середніх агровиробників. Такий внесок дозволить забезпечити кредитний портфель обсягом до 4 млрд євро для фінансування оборотного капіталу аграріїв із кінцевою ставкою для позичальників не більше 10% річних.

Попри воєнний дисконт, дефіцит кадрів, кліматичні зміни та значну регіональну диференціацію врожайності, прибутковість українського агросектору у 2025 році стабілізувалася на рівні попереднього сезону.

Ринок біодизеля в Європі становить приблизно 20 млрд євро. Для порівняння: біоетанолу — близько 6 млрд євро, а біометану — 4–5 млрд євро. В Україні цей ринок не так розвинений, але вона є одним із найбільших експортерів ріпаку до ЄС, який використовується саме для виробництва біодизеля.

Сьогодні Україна стикається з воєнними та інвестиційними ризиками, але важливо, аби були компанії, які готові інвестувати у проєкти у галузі біоенергетики. Для них знайдеться і фінансова підтримка.

Українські аграрії, консультанти, студенти та керівники господарств можуть безкоштовно пройти онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації», який об'єднує сучасні агротехнології, міжнародний досвід та практичні рішення для підвищення ефективності виробництва.

Група «Пан Курчак» отримала кредит у розмірі 350 млн грн на відновлення зруйнованого 2024 року пожежею заводу.

«Агропросперіс Банку» присвоєно найвищий довгостроковий кредитний рейтинг uaAAA за національною шкалою.

19 березня відбудеться воркшоп для малих органічних та неорганічних агровиробників «Фінансування для малих фермерів: портфельні гарантії Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві та сучасні стандарти».