Про те, наскільки важливе у формуванні стада вибракування, як воно впливає на продуктивність, наскільки молочне скотарство України відмінне від норвезького, про досягнення та успіхи тваринництва в Норвегії розповідає ветеринарний лікар норвезької молочної ферми Максим Соболевський.
Потрібну поведінку і якості можна сформувати штучно
У 1922 році німецький вчений Г. Меллер презентував науковому світу комаху, можливості якої в питаннях генетики і еволюції важко переоцінити. Дрозофіли, або плодові мушки є настільки ідеальним об’єктом генетичних досліджень, що зараз їх почали продавати по 35 євро за декілька штук у пробірці. Ці комашки, маючи 8 хромосом, дозволяють робити швидкі й точні дослідження. Експерименти дозволяють виключати певних особин і формувати стійке до навколишнього середовища потомство. Зміна кольору, тривалість життя, форма крила — все це можна сформувати штучно.
В Норвегії хворих на мастит корів менше ніж 1%
Звернемо увагу на найболючіше питання в молочному скотарстві — мастити та соматичні клітини. В Україні, якщо у корови виникло запалення вимені, зазвичай тварину лікують, як і норвезькі фермери. Але якщо тварина перехворіла більше двох разів за рік на клінічний мастит, її просто вибраковують без жодних вагань і зволікань. Неважливо, скільки вона дає молока. Вона вже сприйнятлива до маститу зараз і в майбутньому, крім того, нащадки з великою вірогідністю отримають цю ваду від матері.
Як щодо субклінічних маститів? Підхід такий самий. Раз в два місяці в Норвегії по законодавству фермер зобов’язаний проводити лабораторні дослідження кожної корови на вміст соматичних клітин та інші показники. Корови, які показали занадто високу соматику, вибувають зі стада. Оскільки соматичні клітини є показником не тільки поганого здоров’я вимені, а й тіла взагалі, то лікувати, проводити антибіотикотерапію немає сенсу. Максимум, що зробить норвезький фермер, це почекає до наступного аналізу, і якщо показник соматичних клітин не зміниться, то корова піде на вибракування. Або молоко від таких корів може використовуватись для телят, і зрештою тварина все одно вийде зі стада.
На українських фермах тварину з високою соматикою після лабдосліджень проліковують, потім ще раз і ще раз, несучи збитки. Здавати шкода, тож продовжують доїти від неї 25 літрів, і таким чином такі тварини перебиваються з року в рік, даючи таке саме потомство і змушуючи виробників продовжувати нести збитки.
Відсоток клінічно хворих на мастит корів на норвезьких фермах за десятиліття знизився до менше ніж 1%. А показник соматичних клітин, якщо сягає 300 тисяч, є серйозним сигналом фермеру прийняти міри щодо вибракування тварин.
Вибракування 15% поголів’я
В січні 2019 року до фермера, де я працював, приєднався невеликий фермер, який передав 12 дійних корів до нього на ферму. Загальна кількість — 65 голів дійного стада. Але почалися проблеми з соматикою, яка проявилася у вигляді цифри 300 тис. соматичних клітин в 1 мл молока.
Абсолютно без вагань за місяць фермер скоротив своє дійне стадо до 55 голів, тобто 15% пішло на брак.
Щоб здавати молоко екстракласу в Норвегії, потрібно мати показник соматичних клітин не більше 220 тисяч. Молоковоз забирає молоко раз в три дні, і фермер почав зазнавати збитків. Тому рішення про вибракування прийнялось абсолютно без вагань. Ніхто навіть не подумав відділити цих корів, провести дослідження і потім лікування, потім знову дослідження… Адже далі будуть додаватися нові тварини, і цей зашморг затягнеться на прибутку ферми на роки. Крім того, хочу нагадати, що жодного випадку клінічного маститу не було, тільки субклініка.
Як ремонтувати стадо, де брати нових тварин?
З ремонтом стада у норвезьких фермерів немає проблем. Рахуємо: продуктивне життя корови — в середньому три лактації, за яке вона дасть нам троє телят. В загальній тенденції народжуються 50% бичків та 50% теличок. Додамо максимально допустимий рівень вибракування телят та нетелів 5%. Ми отримаємо результат, при якому корова 100% дає собі заміну. А якщо ще час від часу осіменяти сексованою спермою, взагалі проблем з ремонтом чи ростом стада не буде. Це, звичайно, приблизні розрахунки, але вони абсолютно відповідають реальності конкретної ферми.
На українських фермах замість того щоб проводити активне вибракування і оздоровлення стада, дуже часто намагаються зберегти абсолютно всіх тварин і лікують до останнього. Навіть якщо приміщення вже не дозволяє тримати більше тварин, все одно продовжують слідувати не якості, а кількості.
Розумне активне вибракування корів є однією з основ ведення успішного молочного скотарства. І закладає непорушний фундамент в генетиці та селекції.
Наприклад: неписане правило серед норвезьких фермерів — якщо після третього штучного осіменіння тварина не запліднилася, фермер скоріше за все її вилучить зі стада. Гормональні стимуляції в цій країні не прийняті, хоча дозволені.
Хочеш боротися з комарами — висуши болото
Одного разу до мого фермера завітав його друг із сусіднього господарства і розповів таку річ: вибракування на його фермі є настільки жорстким, що всіх корів при першому отеленні він відправляє на м’ясо, якщо вони дають менше 25 літрів молока за добу.
Генетична компанія GENO з виробництва і продажу спермопродукції у співвідношенні зі 100 тисяч дослідних биків до класу Еліт допускає всього 50-60. Більша частина бракується ще в віці теляти.
Згадуємо ситуацію в Україні на прикладі протимаститних заходів. В цьому випадку використовується цілий список заходів і витрачаються колосальні кошти, пре- і постдіпінги, одноразові серветки для вимені, постійна заміна доїльної резини, додаткова підстилка, регулярні лабораторні дослідження, безкінечні схеми лікування і різні препарати, протимаститні вакцини, зміна менеджменту та годівлі, й це неповний список. Це не є неправильним, а в деяких випадках є необхідним. Але згадаємо коротке і давнє прислів’я: «Хочеш боротися з комарами — висуши болото».
За чашкою кави з моїм фермером і розмовою про вибракування я сказав, що в Україні на такий підхід до вибракування мало хто піде, адже доведеться вибракувати до 50% стада. На що він спокійно відповів: «Ну то й що, природа не знає іншого шляху боротьби з хворобами, окрім як залишити найсильніших. Навіть антибіотики, які придумали люди, вже показують свою недієздатність. Якщо ні, тоді ваші проблеми залишаться».

У Гімалаях картоплю ховають під землю на зиму — традиція зникає разом із місцевими сортами

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук узгодив підходи до співпраці з торговим представником Філіппін і делегацією Європейського Союзу.

У ФГ «Моя земля 2015» на Полтавщині повністю відмовилися від вирощування сої після двох років експериментів із культурою. Навіть за врожайності 2,3–2,7 т/га її вирощування не забезпечувало прибутку.

Понад 120 прямих ефірів із фермерами, крафтовими виробниками та експертами агросфери провела команда AgroPortal.ua з 2021 року в межах соціального проєкту «Інстафермери» (#інстафермери).

Молочний ринок України в жовтні 2026 року демонстрував неоднозначну динаміку: закупівельні ціни та рентабельність виробництва зростали, обсяги переробки збільшувалися. Водночас загальне виробництво молока та поголів'я корів продовжували скорочуватися.

Поголів’я свиней в Україні у січні – вересні 2026 року зменшилося на 4,5% проти аналогічного періоду минулого року — до 4,62 млн голів.

Ринок органічної продукції в Норвегії складає 2% від загального ринку, але є тенденція до його швидкого зростання. Для України це знак, на чому можна зосередитися і вийти на норвезький ринок.

У Європі фіксують поширення нової епізоотичної загрози — вірусу Шамонда (Shamonda virus, SHAV), який уражає велику рогату худобу та може спричиняти значні втрати молочної продуктивності й репродуктивні проблеми.

Середньовиважена ціна трьох ґатунків молока-сировини станом на початок жовтня в Україні становила 16,4 грн/кг без ПДВ, що на 1 грн більше відносно попереднього місяця. Відносно жовтня 2025 року молоко подешевшало на 70 коп.

Торговельна угода між Україною та Норвегією, підписана 2025 року, має набути чинності 2027 року. Оновлений документ має пройти ратифікацію в країнах-учасницях — Ісландії, Ліхтенштейні, Швейцарії. Сьогодні діє угода, яка дає можливість Україні експортувати до Норвегії всю ту продукцію, яка постачається до ЄС.

За місяць у Німеччині розпочнеться найбільша світова виставка, яка об'єднує провідні рішення для всіх галузей тваринництва — EuroTier. Цьогоріч подія проходить під головним гаслом «Intelligence in Animal Farming» — «Інтелект у тваринництві» та фокусується на впровадженні інтелектуальних технологій, автоматизації, штучного інтелекту й роботизованих систем для досягнення максимальної ефективності, сталості та високого рівня добробуту тварин.