Україна має всі шанси не програти в конкуренції з Європою, а ось беззастережний вступ до ЄС — не найкраще рішення.
Таку думку висловив засновник та керівник ГК «Прометей» Рафаель Гороян, йдеться у повідомленні компанії.
За словами Горояна, тема, пов'язана з Україною та експортом зерна до інших країн, наразі дуже напружує. На початку війни всі країни розуміли загрозу, яку несе цей конфлікт, особливо з урахуванням сильної позиції України у сільському господарстві. Європейські країни відкрито підтримували Україну, приймаючи українських громадян та імпортуючи українське зерно, а тепер розслабилися і починають вводити заборони.
«На перший план підуть інтереси Європи, і буде конфлікт інтересів, ми вже відчуваємо перші звістки про це. Ще з 1990-х, коли в нас був голод і холод, я розумію: переоцінювати Європу не варто. Так, там багато досягнень в економіці та суспільному устрої, але все-таки багато речей ми можемо туди впровадити й продемонструвати їм. Ми можемо навчити їх воювати. Ми можемо навчити їх займатися агросектором, правильно працювати. Європа ж не однорідна. От є Німеччина, там трударі, це в них в крові, але є ще й Іспанія, Греція, Хорватія, Чорногорія, де ставлення до праці зовсім інше… Вони здивовані тим, що українці, емігрувавши, працюють і підіймають їхню економіку», — зазначив Рафаель Гороян.
Керівник «Прометея» вважає за необхідне демонструвати європейцям свої досягнення в галузі військової справи, сільського господарства та економіки.
«До Європи варто ставитись реалістично. Я для себе визначив кілька явищ, які нам варто в Європи запозичити. Це фінансування дешевими грошима, це суди, це — в малій частині — медицина, пенсійне забезпечення і ще кілька економічних питань. Однак багато речей приймати нам не треба, а краще запропонувати власні рішення. Взяли й заборонили ввезення українського зерна, хоча мали б сказати своїм фермерам: от українці вміють дешевше зерно вирощувати, і ви навчіться, чого ви страйкуєте? Навчіться!» — закликає Рафаель Гороян.
Експерт наголошує на тому, що кожна країна має свої особливості та плюси, і не варто сліпо наслідувати європейські матриці. Водночас він попереджає про можливі ризики, зокрема вказуючи на приклад Греції, яка зазнала скрутних наслідків вступу до Євросоюзу й обмежень виробництва окремих продуктів.
«Я вважаю, що не потрібно розоряти малих підприємців і країни та створювати з трьох країн лідерів і богів. І доля нашого зерна — це легкий натяк, що в нас може бути так, як у Греції. Як не крути, вони захищатимуть свої інтереси. От вирощування овочів, фруктів — вони можуть нам взагалі заборонити цим займатися. Із зерном вони нічого не зможуть зробити — в нас надто великі площі, порти. Вони тільки заробляти на цьому будуть. Однак я не знаю, які макроекономічні схеми в них у головах. В інтересах лідерів ЄС нам можуть заборонити що завгодно, — зазначив керівник ГК «Прометей». — Проте чому в Греції заборонили? У Греції робоча сила дешевша, якість винограду і води краща, ніж в Італії, урожайність оливок вища».
Водночас експерт вважає, що українські фермери вміють працювати без дотацій і можуть досягати кращих результатів.
«Думаю, першою причиною можуть стати дотації на гектар. Вони ж у нас неможливі. Проте в нас прихована дотація є, фермер не платить податок на прибуток. Це ж теж серйозна стаття витрат для фермера. Однак загалом — так, ми вміємо працювати без дотацій, ми вміємо краще працювати. Український фермер не потребує дотацій, він до війни був дуже заможним. І навіть зараз процес триває, є прибуток, але маленький. Крім того, фермер у стресовому стані. Він або змириться з маленьким прибутком, або збанкрутує», — підсумував Рафаель Гороян.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

«Укрзалізниця» вважає реалістичною оцінку потенційної пропускної спроможності залізничного маршруту через Молдову для експорту зерна на рівні 4,5 млн т на рік.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 4 вересня складає 3,9 млн т, що на 14% менше за показник минулого сезону.

Виробник насіннєвої та продовольчої картоплі СТОВ «Десна» поки що не готове конкурувати з іншими картоплярами на міжнародній арені в питанні євроінтеграційних вимог, особливо щодо карантинних організмів, до фітосанітарного стану насаджень.

Інтеграція України до Євросоюзу буде не лише елементом безпеки, а й суттєвим економічним підсиленням для самого блоку, зокрема у сфері важкої промисловості та сільського господарства.

Вийти на європейський ринок для українського агробізнесу сьогодні простіше, ніж десять років тому. Компанії мають досвід експорту, міжнародні сертифікати, налагоджену логістику та конкурентну продукцію. Значно складніше інше: привернути увагу великого покупця і налагодити з ним партнерство.

У Європейському Союзі у 2026 році очікується врожай соняшнику на рівні понад 9,5 млн т. Це на 9% більше, ніж торік, і найвищий показник із 2023 року.

Елеватор «Лебедин» на Сумщині, що входить до агрохолдингу Prometey, зазнав значних руйнувань унаслідок атаки російських безпілотників.

Агрокомпанія Prometey завершила збирання озимої пшениці в Миколаївському кластері, який охоплює 20 тис. га. Наразі триває фінальний етап жнив у Одеській області.

Компанія Prometey активно розвиває бізнес в Єгипті та робить основний акцент на розвиток офісу в цій країні. Власник компанії Рафаель Гороян розповідає, що у розвинених країнах бізнесу надають податкові пільги, створюють комфортні умови, а в Україна бізнес стає непотрібним. Він зазначає, що якщо ситуація не зміниться, ще більше підприємців мігруватимуть закордон і коли український бізнес там укоріниться, повернути його буде вже неможливо.

Великі агрохолдинги, сільгосппідприємства та маленькі фермерські господарства продовжують інвестувати у розвиток аграрного бізнесу. Таким чином вони не лише тримаються самі, але й тримають економіку України.