10 запитань до нового очільника УКАБ

Коли вам запропонували посаду генерального директора асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», якою була перша думка?

Людмила Стоцька: «Якщо треба, то треба» (сміється. — Ред.). Але якщо серйозно, то я розумію, що це велика відповідальність, адже мені довірили очолити успішну організацію, яка сьогодні займає лідерську позицію серед аграрних асоціацій. Особисто для мене — це виклик, але я готова його прийняти.

Які першочергові завдання стоять перед вами як очільником УКАБ, враховуючи непростий рік виборів?

Людмила Стоцька: Так, рік непростий, однак асоціація має напрацьовану стратегію та виконує її. Президією та загальними зборами затверджено Позиційний документ, наше бачення та дорожню карту першочергових завдань для успішного розвитку аграрної галузі. І ми продовжуємо активно працювати над її виконанням, незважаючи на всі політичні перипетії.

Як ви потрапили до УКАБ — це випадок долі чи обдумане рішення? І де ви працювали до цього?  

Людмила Стоцька: Це випадковість. Причому, як я зараз відчуваю, щаслива випадковість. Ніколи не уявляла, що буду дотична до аграрної сфери. Однак уже 5 років працюю в команді УКАБ. До призначення генеральним директором обіймала посаду заступника генерального директора з правових питань. До того працювала в Міністерстві юстиції України юрисконсультом. Цей досвід став мені в нагоді, оскільки завдання асоціації — сприяти об’єднанню інтересів органів державної влади та агропромислового бізнесу для створення умов стійкого й динамічного розвитку галузі.

Хто ви в управлінні: демократ чи автократ?

Людмила Стоцька: Однозначно демократ. Намагаюся радитися з колегами, прислухатися до їхніх думок. Як на мене, необхідно стимулювати ініціативу, не вдаючись до наказів. Лише завдяки правильній комунікації можуть бути знайдені оптимальні рішення для організації, причому як стратегічних, так і поточних питань. Намагання прислухатися до колег — це не відсутність власної думки або бажання поділити відповідальність. Я гадаю, що діалог і вчасна модерація — найкраща формула успішного управління. Особливість нашої команди — потужна синергія, де відділи підсилюють роботу один одного. З компетентними та відкритими людьми легко працювати.

На ваш погляд, стиль управління чоловіка і жінки відрізняється?

Людмила Стоцька: Як чоловіки, так і жінки бувають різними. Відтак стилі управління бувають різними, і це не залежить від статі. Головне як для чоловіка, так і для жінки-керівника — це компетентність, знання своєї справи і лідерство. Під лідерством я розумію цілеспрямованість, організованість, уміння прогнозувати та ухвалювати правильні рішення.

Що найбільше цінуєте в людях?

Людмила Стоцька: Найбільше я ціную чесність, щирість та порядність.

Ви довіряєте людям?

Людмила Стоцька: Довіра — це та річ, що проходить через випробування подіями та життєвими ситуаціями. Але мені відверто щастить із людьми, з якими я працюю. Без взаємної довіри до своїх колег, членів асоціації, партнерів про вдалий результат можна забути. Звісно, інколи так складається, що хтось її не виправдовує, тоді я просто роблю потрібні висновки, але аж ніяк не зневірююсь у всіх та у всьому.

Чи є у вас хобі й чи вистачає на нього часу?

Людмила Стоцька: Звісно, часу не так багато, але коли з'являється вільна годинка, я не відмовляюсь від велосипедної прогулянки в лісі. Після емоційного робочого тижня — це справжній релакс.

Як ви вважаєте, що є запорукою успіху і у житті, і у бізнесі?

Людмила Стоцька: Запорукою успіху в житті й у бізнесі є насамперед чесність перед самим собою: важливо займатися тим, що насправді любиш, що надихає та мотивує. Я керуюся в своєму житті принципом: «Нічого не планувати — це те ж саме, що планувати невдачу». Цей вислів озвучив Вінстон Черчилль.

Чітке розуміння цілі та розуміння, де ти хочеш опинитися, — запорука успіху. Знаючи свої цілі й прагнучи до них, можна сконцентрувати свою енергію на найбільш важливих справах, що дозволяє економити сили, не розпорошуючи їх.

Назвіть найбільш розповсюджений стереотип про вітчизняний агросектор.

Людмила Стоцька: Думаю, що найбільш поширеним є стереотип про селянина в чоботях та кожусі на фоні напівзруйнованої ферми...

Але це вже давно не так. Нещодавно у мене була можливість відвідати роботизовану молочну ферму, побудовану компанією «Ерідон». Ми побачили просторі корівники, окремо телятник, пологове відділення, скрізь чистенько, доїння здійснюється роботами, роздача кормів — автоматизована. Ферма повністю функціонує за рахунок комп’ютеризації. Сьогодні повсюдно на техніці встановлені GPS-датчики, проводиться аналіз ґрунту, добрива та засоби захисту рослин можуть вноситися диференційно, залежно від потреб того чи іншого поля, агрономи, інженери господарств їздять вчитися за кордон, та й навіть з-за кордону вже приїздять переймати досвід наших компаній. Аграрний сектор формує 40% валютної виручки країни і поруч з IT-галуззю є сектором, який динамічно розвивається. 

Іванна Панасюк, AgroPortal.ua