Виробники м’яса птиці в Україні зараз відчувають дефіцит соєвих продуктів, оскільки їх виробництво потребує значних витрат електроенергії.
Про це журналу «Наше птахівництво» розповів співвласник Волочиської птахофабрики (Хмельницька область) Юрій Костюк, пише AgroTimes.
«Це важливий складник раціону бройлерів, необхідний для нормального росту птиці, й замінити його ми нічим не можемо. Це основне джерело білка, — зазначив він. — Ті підприємства, в яких ми раніше купували, наприклад, соєвий шрот, сьогодні не в змозі його виробляти у тих обсягах, що раніше, через тривалу відсутність електроенергії».
За словами Юрія Костюка, альтернативи поки що немає, оскільки соєву макуху за допомогою дизельних генераторів не виготовити, для цього потрібні зовсім інші потужності.
«Тому якщо раніше ми купували соєві компоненти раціону в одного виробника з нашого регіону, то нині, попри те, що ми скоротили поголів’я, доводиться купувати їх у трьох виробників з різних регіонів України, — пояснив він. — Ми постійно шукаємо виробника, який зміг би виробити продукцію, тому що у нього в цей час є електроенергія».

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Аргентина з 17 серпня 2026 року відновить експорт свіжого м’яса птиці та продукції птахівництва до Європейського Союзу після скасування обмежень, запроваджених через спалах пташиного грипу.

У Миколаївській області продають птахівничий комплекс повного циклу за $3,5 млн. Об'єкт включає в себе 10 пташників, забійний цех, комбікормове виробництво та потенціал посадки птиці 1,2 млн голів на рік.

Повні вимоги до маркування харчових продуктів і кормів знову діятимуть в Україні з 1 жовтня 2026 року.

Органічні ферми з вільним вигулом курей генерують майже вдвічі більше викидів парникових газів на кілограм яєць, ніж традиційні птахофабрики, обладнані клітковими системами.

Аналітики Rabobank підвищили прогноз розвитку галузі птахівництва у 2026 році з 2,5–3% до 3–3,5%.

Департамент Єврокомісії з питань охорони здоров’я та безпеки продуктів харчування (DG Health and Food Safety) дозволив використання трьох генетично модифікованих культур у складі кормів для тварин і продуктів харчування на території ЄС.

Польща та Німеччина сперечаються стосовно того, чи підвид домашньої гуски, який Варшава хоче захистити правилами про захищене географічне найменування, заслуговує на такий статус.

Завод «Фіднова Центр» (Feednova Center), що на Черкащині, отримав можливість ввести устаткування та комплектуючі для виробництва високопротеїнових кормових домішок і тваринних жирів без сплати ввізного мита та податку на додану вартість (ПДВ).

Норвегія з 1 липня запровадить підвищені митні ставки на імпорт сільськогосподарської продукції та добрив із росії та білорусі. Рішення ухвалене для посилення економічного тиску на країни та узгодження норвезької політики з аналогічними заходами Європейського Союзу.

У господарствах ГК «Агрейн» на Чернігівщині спостерігається активний розвиток посівів багаторічних трав, зокрема люцерни.