Україна скоротила виручку від експорту молочки на 20%

Про це свідчать дані Державної фіскальної служби України, повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Володимир Андрієць.

«У вересні був зафіксований черговий антирекорд валютної виручки від експорту у поточному році — лише $14 млн. Загалом з січня по вересень загальний експорт молочної продукції в грошовому еквіваленті скоротився на 7,1% порівняно аналогічним періодом, — до $180,2 млн», —  цитує повідомлення асоціації слова експерта.

За словами Андрійця, зовнішня торгівля у вересні показала скорочення в більшості категорій молочних продуктів. Так, у групі молока та вершків незгущених падіння склало 14,6%, — до 1,6 тис. т; у групі сухого молока та вершків згущених — 31,5% — до 1,7 тис. т; сироватки — 44% — до 1,4 тис. т; масла — 39,2% — до 1,1 тис. т, порівняно з вереснем минулого року.

Нарощування експорту відбувалось лише в групі кисломолочних продуктів на 12,4% — до 545 т  та сиру — плюс 21,6% — до 805 т, порівняно з вереснем 2018 року.

«Зростання експорту сиру розпочалося ще у серпні, а у вересні навіть вдалося перевершити минулорічні обсяги. Така динаміка експорту сиру зумовлена спрощенням логістичних можливостей до країн Азії, зокрема до Казахстану, Азербайджану та Узбекистану через транзитні коридори Російської Федерації», — каже аналітик.

Поряд із тим відмічається шалений ріст імпорту молочних товарів: плюс 49,4%, або близько 26 тис. т. Зокрема, імпорт сиру за січень-вересень зріс на 62% — до 14,9 тис. т; молока питного — на 137% — до 1,9 тис. т; масла — на 69% — до 1,3 тис. т.

«Відновити загальні обсяги експорту до рівнів 2017-2018 років буде надскладним завданням, навіть за сприятливих умов у випадку ослаблення курсу гривні. Нарощування буде можливим хіба що за окремими групами товарів за рахунок скорочення виробництва інших. Адже ситуацію додатково погіршує дефіцит молока-сировини. Окрім того, ситуацію може ускладнити впровадження нового стандарту якості молока, згідно якого переробні підприємства з січня 2020 року повинні відмовитися від прийому на харчову переробку молока другого ґатунку, що на сьогодні займає 24,7% у загальній структурі зданого на переробку», — підсумував Володимир Андрієць.