За даними FAO, корови виробляють 18% від загальної кількості метану, що виробляє людство.
Вирішити проблему взялися університети Канади, Швейцарії, Данії, Великобританії та Австралії. Спільно з Міністерством сільського господарства Сполучених Штатів та організацією Genome Canada було створено проект «Ефективний молочний геном», який займається генетичними дослідженнями та селекцією нових порід корів.
Цілі проекту — зменшити викиди метану, спричинені життєдіяльністю корови. Метан у шлунках худоби виробляють бактерії метаногени. Вони засвоюють водень, що виділяється при бродінні, та діоксид вуглецю, синтезуючи CH4.
«Я вважаю цей проект дуже перспективним. Породи корів зі зміненим геномом будуть коштувати дешевше, ніж звичайні. Ми багато років працювали над тим, щоб не просто виділити лінію «ощадливих» корів, але і одразу поширити їх у промислових масштабах Канади», — коментує перспективи задуму очільник проекту «Ефективний молочний геном» Філіппо Мігліор.
Генетики Університету Гуельфу спрямували зусилля у двох напрямках: зменшення синтезу метаногенів у шлунку без втрати продуктивності та селекція корів з меншою масою.
Попередні дослідження показують, що розведення тварин із підвищеною засвоюваністю кормів і зниженими показниками продукування метану може знизити викиди шкідливого для середовища газу на 11-26%.
Вигода від виведення порід із такими ознакам для канадської молочної промисловості оцінюється в $108 млн на рік.
Лада-Олександра Антомонова, AgroPortal.ua

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Кабінет Міністрів України затвердив два документи, які направлені на контроль впливу генетично модифікованих організмів (ГМО).

Український сектор тваринництва продовжує зазнавати структурної трансформації під впливом ринкових і безпекових викликів.

Спалахи віспи овець і кіз продовжують реєструвати в Румунії, Болгарії та Греції, у зв'язку з чим видано розпорядження про мінімізацію ризиків занесення та поширення цього захворювання на території України.

Світовий ринок квасолі у сезоні 2026/27 може зіткнутися з обмеженою пропозицією через скорочення виробництва у Канаді, США, Мексиці, Бразилії й Аргентині. Найбільші ризики стосуються чорної квасолі та пінто.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) прогнозує зниження світового виробництва зернових у 2026 році на 2,1% — до 2,979 млрд т.

Світові ціни на продовольство у вересні зросли на 1,5% порівняно із серпнем на тлі перебоїв із транспортом, погодних ризиків та подорожчання низки рослинницьких товарів.

У світі у 2026/27 МР прогнозується збільшення виробництва пшениці твердих сортів (дурум) на 0,6 млн т, що в масштабах глобального ринку має певне значення. Водночас цього сезону очікується подальше зростання запасів дуруму приблизно на 1,7 млн т порівняно з минулим роком.

Закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції» починає діяти в Україні 16 вересня 2026 року.

Департамент Єврокомісії з питань охорони здоров’я та безпеки продуктів харчування (DG Health and Food Safety) дозволив використання трьох генетично модифікованих культур у складі кормів для тварин і продуктів харчування на території ЄС.