Функціонування українського морського коридору з портів Великої Одеси призвело до зменшення ставок фрахту та вартості страхування. Натомість відправлення зерна через дунайські порти стає менш доцільним.
Про це розповів директор та власник логістичної компанії TEUS Дмитро Казанін у колонці на ЦТС.
Він зауважив, що наразі ставки фрахту для барж, які працюють на Дунаї, вийшли вже на довоєнний рівень. Доставка до румунського порту Констанца починається від 10-12 $/т вантажу.
Щодо портів Великої Одеси, то, за його словами, зараз вартість перевалки там коливається від 15-16 $/т за прямим варіантом до 21-23 $/т у форматі роботи через склад.
«Різниця у майже 100 грн на тонні між доставленням у порти Великої Одеси через залізницю та у порт Ізмаїл є відчутною. Для таких вантажів як кукурудза та пшениця така різниця у ставках може бути вирішальною з позиції економічної доцільності. До того ж у портах Дунаю є обмеження осадки для суден», — говорить експерт.
На його думку, частина вантажів все ж може залишатися у портах Дунаю. Це стосується нішевих культур — таких як, наприклад, просо. Подібні культури не відправляються великими партіями, а для маленьких партій підходять саме порти Дунаю. Також це, наприклад, шрот, добрива, мінеральні вантажі, яким не вистачає місця у портах Великої Одеси.
«Було б добре, якби для підтримки активної роботи портів Дунаю держава виступила регулятором… Наприклад, ситуація з їхньою конкурентоздатністю могла б суттєво змінитися в кращий бік, якби, приміром, «Укрзалізниця» запропонувала знижки на тарифи для доставлення в ці порти. Це могло б повернути вантажопотік на напрямок Ізмаїл. Щодо порту Рені, то варто мінімізувати транзит через територію Молдови, котрий на сьогодні складає 6-7 €/т. Було б чудово його зменшити бодай до показника 1,5 €/т для повернення економічної доцільності», — резюмував Казанін.

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Судна, що прямують до українських портів на Дунаї, пропускатимуть через Сулінський канал відповідно до черговості, яку формує «Адміністрація морських портів України» (АМПУ).

Україна офіційно звернулася до польської сторони з пропозицією подвоїти кількість залізничних потягів, що перетинають прикордонні переходи.

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

Група АГРОТРЕЙД експортувала майже 500 тис. т зернових та олійних культур у 2025/26 МР, це найвищий показник компанії за понад десять років.

У червні в порти Великої Одеси заходило близько 200 суден на місяць, але через постійні обстріли інфраструктури, а потім і суден, у липні цей обсяг суттєво зменшився. З 22 липня жодне судно не зайшло в порти Великої Одеси. Це було вперше за 2,5 року роботи морського коридору.

Вартість логістики та обмежені експортні маршрути залишаються головними чинниками, які формуватимуть ситуацію на українському зерновому ринку найближчими місяцями. Вони визначатимуть внутрішні ціни значно більше, ніж обсяги врожаю.

Туреччина почала реалізацію нових заходів для забезпечення безпеки судноплавства у Чорному морі на тлі атак на торговельні судна.

Україна через посередника передала росії пропозицію про припинення атак на цивільні цілі та судна в Чорному морі.

Експорт зерна через Чорне море стикається з новими логістичними обмеженнями: рекордно низький рівень води в Дунаї скорочує пропускну здатність маршруту через Румунію на тлі посилення російських атак на українські порти.

Експортні перевезення з українських глибоководних портів залишаються практично паралізованими: після повторних атак на торговельні судна кількість балкерів класу хендісайз і супрамакс, готових заходити до портів Великої Одеси, скоротилася до мінімуму.