У Міністерстві аграрної політики та продовольства України розробили стратегію досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року, відповідно до якої викиди метану до 2030 року мають скоротитися на 30%.
Про це розповів начальник управління сільського розвитку Мінагрополітики Микола Мороз під час вебінару «Євроінтеграція України: карпатські фермери на шляху збалансованого розвитку».
«Стратегія максимально наближена до європейської аграрної політики. Ми врахували всі 10 пунктів, що є в ній, але є й свої особливості. У нас триває війна, є обмеження доступу до фінансів, глобальні проблеми з кадрами. Ключові аспекти стратегії — акцент на розвитку дрібних господарств. Переважна більшість великих виробництв уже готові до інтеграції, дрібним же потрібно дати інструменти», — пояснив Микола Мороз.
Також стратегія пов'язана з розвитком сільських територій, саме тут ключову роль відіграє малий фермер. Так, підтримка поширюється на ті господарства, що обробляють до 120 га, утримують до 500 кіз та/або овець, або ж до 100 корів. Наступного року ця програма буде продовжена, будуть виплати на гектари або на кількість худоби, стверджують у міністерстві.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Механізм підтримки українських аграріїв після вступу України до Європейського Союзу відрізнятиметься від того, який застосовувався до країн, що вступили до ЄС раніше.

Україна розраховує на відкриття аграрного кластера в межах переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу на початку 2027 року.

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

У селі Криничне Болградського району Одеської області вирощування арпаджику — насіннєвої цибулі-сіянки — стало родинною справою, яку передають із покоління в покоління. Родина Тодорових продовжує цю традицію, хоча останніми роками вирощувати культуру стає дедалі складніше.

32 мільйони тонн зерна вже зібрали з українських полів. І кожна тонна тепер проходить через виробництво. А там все гостріше відчувають проблему: на лінії просто немає кого поставити. До 1 вересня аграрії намолотили 58% прогнозованих площ, на 11% більше, ніж торік. І з урахуванням ускладнення експорту зерна постає вибір: починати переробляти більше — чи чекати поки продукт зіпсується. Що це означає для власника підприємства? Що через кожну годину простою лінії, елеватора чи сортувальної ділянки тепер проходить більший потік сировини — а отже, зростає й ціна цієї години.

Агропромхолдинг Kernel («Кернел») уклав першу в світі угоду із продажу соняшникової олії зі зниженим вуглецевим слідом і підтвердженим кліматичним ефектом.

З 1 до 4 вересня квиток на КОММБАЙН 2026 можна придбати за 8 200 грн замість 9 500 грн. Час на рішення — три дні. 5 вересня ціна повертається.

У серпні вже немає заходу суден у порти Великої Одеси. З 1 по 12 серпня Україна експортувала 590 тис. т зерна, це 30% від потреби. Наразі близько 45% агроекспорту вивозиться залізницею, близько 45% — через Дунайський регіон, 10% — автомобільним транспортом.

Органічні ферми з вільним вигулом курей генерують майже вдвічі більше викидів парникових газів на кілограм яєць, ніж традиційні птахофабрики, обладнані клітковими системами.