Відповідне рішення підтримали понад 300 народних обранців, свідчать дані на сайті парламенту.
«Проект спрямований на недопущення зупинення торгівлі органічною продукцією на території України, пов«язаного з неможливістю виконання вимог Закону, а також усунення перешкод для отримання українськими виробниками державної підтримки у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції», — йдеться у пояснювальній записці.
Законопроектом пропонується:
- тимчасово, до 1 січня 2024 року, дозволити суб»єктам господарювання реалізовувати сільськогосподарську продукцію як органічну та використовувати напис «органічний продукт» у власних назвах продуктів та торговельних марках, а також — позначення та написи «органічний», «біодинамічний», «біологічний», «екологічний», «органік» та/або будь-які однокореневі та/або похідні слова від цих слів з префіксами «біо-», «еко-» у разі наявності у них чинного сертифіката, виданого органом іноземної сертифікації;
- тимчасово, 1 січня 2022 року, визнати зазначених суб»єктів господарювання виробниками органічної сільськогосподарської продукції для цілей Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України».

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Від початку повномасштабної війни торгівля України з Норвегією зросла на 45%. І хоча сьогодні прослідковується незначний спад (-8%), все ж таки торговельні відносини продовжуються. З Норвегії до України експортується набагато більше продукції — у 2025 році було продано майже на 4,9 млрд євро.

Верховна Рада отримала підписаний Президентом України закон «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (5018-IX, законопроєкт №12384).

Через закриття логістичних морських перевезень від Мінагрополітики подали звернення до уряду щодо перегляду квот у бік збільшення за деякими видами продукції. Його досить швидко підписав Прем’єр-міністр України, але сьогодні цей процес досить складний, і у міністерстві хочуть спробувати змінити систему адміністрування.

Сьогодні аграрний ринок України переживає не найкращі часи. Війна руйнує плани, змінює логістику та умови постачань, тому для всіх підприємств нині завдання №1 — вижити, зберегти свої виробництва та людей.

Перевізники відмовляються везти товари групи 1-24 згідно з УКТЗЕД (продукція сільського господарства, тваринництва та харчової промисловості), адже це для них дорого та довго. Оптимізація процесів перетину кордону з Польщею та спрощені умови для транзиту могли би полегшити ситуацію.

Ключовими питаннями для переробників олійних є ефективна логістика та пошук сегментів із вищою маржинальністю. Практичними кейсами та своїми оцінками перспектив функціонування логістики олійного ринку та виробництва преміальної органічної продукції в межах конференції Fat & Oil Industry 2026 поділяться представники компанії UKROLIYA.

Органічні виробники хотіли би в програмах підтримки відокремитися від загальних фондів та мати окрему підтримку сектору, але наразі немає фінансових ресурсів, аби це зробити.

Для агровиробників важливими є вагові норми для вантажних автомобілів у 40 т на дорогах місцевого значення. Їм важливо довозити продукцію від елеваторів до виробництв або на заводи важким транспортом без перевантажень.

У Верховній Раді зареєстровано постанову, якою пропонується скасувати рішення Кабінету Міністрів від 13 жовтня про зміни правил бронювання військовозобовʼязаних.

Чинні можливості бронювання працівників аграрних підприємств в умовах воєнного стану мають бути збережені під час перегляду цього питання урядом.