Україна за сприяння Великої Британії створила новий підрозділ для кращого впровадження політик у сфері енергетики та клімату, які сприятимуть економічному розвитку України та інтеграції до ЄС — Офіс зеленого переходу.
Як говориться у повідомленні Міністерства економіки, офіс працюватиме як незалежний консультативно-дорадчий орган, що допомагатиме впроваджувати реформи у сфері зеленого переходу, енергетичної та кліматичної політики України.
Також Україна та Велика Британія підписали Меморандум щодо налагодження посиленої співпраці для впровадження Національного плану з енергетики та клімату (НПЕК) до 2030 року.
«Ми очікуємо, що цей офіс підтримуватиме зусилля Міністерства економіки із впровадження політики у сфері енергетики і клімату та тих кроків, які потрібні для вступу до ЄС і досягнення наших цілей декарбонізації. Ми вдячні уряду Великої Британії за те, що створення цього офісу стало можливим. Я переконана, він допоможе нам втілити Національний план з енергетики та клімату до 2030 року», — зазначила Юлія Свириденко.
Вона нагадала, що Національний план з енергетики та клімату до 2030 року є дорожньою картою, яка об'єднує всі кліматичні та енергетичні політики. Він спрямований на системну трансформацію української економіки та є важливою частиною євроінтеграційного процесу.
«Реалізація НПЕК сприятиме декарбонізації економіки України та залученню інвестицій на етапі повоєнної відбудови. Для цього нам необхідно напрацювати дорожню карту для залучення інвестицій в декарбонізацію країни», — наголосила Юлія Свириденко.
Завдяки реалізації Національного плану з енергетики та клімату Україна прагне:
За попередніми оцінками, для реалізації цілей НПЕК потрібні значні інвестиції — понад $40 млрд до 2030 року.
«Наше завдання — розробити ефективні механізми впровадження принципів зеленого переходу в економіку України. Разом із міжнародними партнерами ми будемо працювати над залученням зелених інвестицій, а також над тим, щоб допомогти Україні досягнути кліматичних та енергетичних цілей, визначених у Національному плані з енергетики та клімату», — сказав директор з розвитку DiXi Group, керівник Офісу зеленого переходу Андрій Кітура.

У Гімалаях картоплю ховають під землю на зиму — традиція зникає разом із місцевими сортами

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Кабінет Міністрів України затвердив план заходів на 2027-2030 роки з реалізації Стратегії запровадження звітності підприємств зі сталого розвитку.

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про включення індустріальних парків «Покуття» в Івано-Франківській області та «Миколаїв» у Миколаївській області до Реєстру індустріальних парків.

Якість, дотримання екологічних стандартів та походження продуктів є важливими критеріями вибору харчових продуктів для європейських споживачів.

Зберігати біорізноманіття, підтримувати природні екосистеми та водночас вирощувати виноград — такий підхід до господарювання впроваджує співвласник виноробні на Миколаївщині, голова Асоціації крафтових виноробів Причорномор’я Георгій Молчанов. Регенеративні практики тут поєднують із відновленням виноградарства на розмінованих землях.

Кабінет Міністрів України на засіданні 30 вересня схвалив Дорожню карту впровадження екологічних, соціальних та управлінських (ESG) підходів та інструментів сталого фінансування.

Проєкт Kernel («Кернел») зі скорочення викидів пройшов ключовий етап валідації за міжнародним стандартом Verified Carbon Standard від організації Verra.

Агропромхолдинг Kernel («Кернел») уклав першу в світі угоду із продажу соняшникової олії зі зниженим вуглецевим слідом і підтвердженим кліматичним ефектом.

Шведська сімейна компанія Kivik Musteri, яка об’єднує п’ять поколінь, розташована в одному з наймальовничіших і найбільш екологічно цінних регіонів південної Швеції — Естерлені. Її територія буквально занурена в ландшафт, сформований природою: поруч знаходяться затока Хано, національний парк Стеншувуд і власні яблуневі сади компанії.

Kernel («Кернел») підписав кредитну угоду на €100 млн з Експортно-інвестиційним фондом Данії (EIFO) для фінансування будівництва свого першого вітроенергетичного проєкту — вітрової електростанції потужністю 94,5 МВт у центральній частині України.

Кабінет Міністрів України схвалив проєкт постанови щодо реалізації експериментального проєкту з особливостей здійснення оцінки впливу на довкілля на територіях, де ведуться або велися бойові дії. Він дозволить скоротити процедуру оцінки впливу на довкілля та зменшити витрати для підприємств, які працюють або відновлюють діяльність на постраждалих територіях.