Україна здатна з високою точністю визначити зерно, що походить з окупованих територій.
Про це в інтерв'ю DW розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
«Ми спільно, у партнерстві з Великою Британією як власником технології та Литвою, розробили цей проєкт і розпочали перші пілоти у 2024 році. Суть у тому, що в нас є зразки зерна з українських територій, які на сьогодні тимчасово окуповані. Ці зразки зберігаються в державному підприємстві — фактично це насіннєвий банк», — пояснив він.
І додав, що кожен зразок має унікальні маркери, пов'язані з кліматом, погодою, ґрунтами та іншими характеристиками місця вирощування. На основі цих маркерів напрацьована база даних, яка дозволяє з імовірністю, близькою до 100%, встановити: чи походить те чи інше зерно з конкретних територій.
Тарас Висоцький зазначив, що у разі змішування зерна встановлення походження ускладнюється.
«Технологія досить точна, і якщо змішати 50% на 50 %, то точно виявить. Якщо 5% з окупованих і 95% з іншого місця — ймовірність виявлення зменшується. Але й економічної вигоди від такого змішування немає — це занадто трудомістко. Практика показує: якщо домішок більше 10%, технологія це виявляє. Обійти змішуванням, зберігаючи економічну вигоду, дуже складно. Але зразок взяти все одно треба», — додав він.
Також заступник міністра розповів, що ініціатором проведення такого тесту можуть бути різні сторони: і держава, і, наприклад, незалежний арбітражний сертифікаційний орган на запит посольства в тій чи іншій країні. За весь період було зроблено кілька десятків таких аналізів.
«Останній рік — значно менше. Схоже на те, що вони продовжують красти зерно, але поводяться обережніше. В перші роки повномасштабного вторгнення вивезення було більш відкритим, однак тоді ми ще не мали цих лабораторних спроможностей для фактичного підтвердження», — резюмував Висоцький.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Ударні БпЛА російських військ сьогодні, 1 вересня, атакували міжнародний пункт пропуску для поромного сполучення «Орлівка», що на українсько-румунському кордоні.

Будівлі равликової ферми Jiffy Farm у Київській області постраждали від пожежі, яка виникала в результаті падіння російського безпілотника.

Індія відновила вільний експорт пшениці та продуктів її переробки.

З 1 по 26 серпня було експортовано 1,423 млн тонн зернових, олійних та продуктів їх переробки, що становить 33% від потреби на цей період.

Уряд Молдови схвалив запровадження ліцензування імпорту зернових та олійних культур строком на два місяці — з вересня до 31 жовтня 2026 року без права його продовження.

Чорноморські порти заблоковані вже понад місяць. Поточні умови експорту значно ускладнені порівняно з 2022 роком, адже триває збір врожаю, склади завантажені, а ціни на зерно значно нижчі. На думку експертів, така ситуація зберігатиметься щонайменше до кінця року, тому альтернативну логістику треба налагоджувати вже зараз і надовго.

Процедуру зміни власника активів одного з найбільших у світі виробників продуктів харчування Nestle можуть розпочати у росії.

5 серпня російські війська атакували цивільне судно Mera Queen під прапором Гвінеї-Бісау. росія продовжує терор цивільного судноплавства: внаслідок атаки загинув український моряк.

Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення аудиту уповноважених лабораторій у сфері захисту рослин.

Якісний препарат не завжди гарантує високу ефективність дії проти шкідливих організмів, оскільки у процес обробки можуть «втрутитися» найрізноманітніші фактори. І якщо на погодні умови аграрій вплинути не може, то ключові показники якості води для робочих розчинів скоригувати цілком можливо.