Україна 8 вересня розпочала скринінгові зустрічі з Європейською комісією за переговорним розділом 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій», що належать до Кластера 5 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості».
Про це повідомляє Офіс віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Зазначається, що цей кластер — фінальний сегмент у межах двосторонніх зустрічей у процесі скринінгу. Раніше Україна вже завершила двосторонні сесії за кластерами 1, 2, 3, 4 та 6.
Зустрічі за розділом 11 триватимуть 3 дні, до 10 вересня, та проходять у гібридному форматі (переговірники беруть участь онлайн та офлайн у Брюсселі, Бельгія).
«Для нас очевидно, що аграрна політика є однією з найважливіших у переговорах. Саме тому ми приділяємо цій сфері особливу увагу. Українська аграрна політика протягом багатьох років трансформується, оновлюючи та модернізуючи свої практики, що дозволяє нам активно наближатися до спільної аграрної політики ЄС. Для нас ця сесія скринінгу — не початок, а підсумок багаторічної співпраці з Євросоюзом. Ми знаємо наші переваги, знаємо виклики, і сьогодні маємо можливість закласти фундамент для подальшої інтеграції українського агросектору до спільної політики ЄС», — сказав головний переговірник, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка.
У перший день зустрічей, 8 вересня, делегації України та Європейської комісії розглянули такі питання:
Розділ 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій» охоплює велику кількість обов’язкових норм, більшість із яких почнуть діяти в Україні з моменту вступу, без необхідності ухвалення додаткових нормативно-правових актів. Правильне застосування цих правил, а також їх ефективне виконання та контроль із боку професійної публічної адміністрації є критично важливими для функціонування Спільної аграрної політики ЄС (CAP).
У відомстві зазначили, що Україна підготувала все необхідне для відкриття трьох переговорних кластерів — «Основи процесу вступу до ЄС», «Внутрішній ринок» та «Зовнішні відносини» — та очікує на відповідне рішення Ради ЄС. Так, підготовлені та схвалені три дорожні карти трансформацій у сферах верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій (затвердження двох із них є умовою відкриття перемовин про членство в ЄС з Україною за Кластером 1). Крім того, за трьома відповідними кластерами затверджені переговорні позиції.
Також Україна успішно завершила двосторонні зустрічі в межах скринінгу за ще двома переговорними кластерами: «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток», а також «Зелений порядок денний та стале зʼєднання».

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Європейська комісія переглянула максимально допустимі рівні залишків шести пестицидів у сільськогосподарській продукції.

Угорщина під час засідання робочої групи Ради ЄС з питань розширення у Брюсселі 27 жовтня відмовилася схвалити результати скринінгу переговорних кластерів 4 та 5 у межах переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

Холдинг Kernel («Кернел») у 2025–2026 роках завершив впровадження подвійного моніторингу якості зерна та готової продукції — як за українськими стандартами, так і за вимогами ЄС.

Європейські фермери обмежують закупівлі добрив через високі ціни, що потенційно може знизити врожайність.

Україна з Європейським Союзом уже 10 років живе в режимі максимально вільної торгівлі, проте є один вид аграрної продукції, щодо якого ведуться дискусії.

Обсяги квот Європейського Союзу на українську агропродукцію, оновлені у 2025 році, виявились значно більшими, ніж очікували експортери та експерти.

У червні та липні поточного року Україна відкрила 1 і 6 кластери ЄС («Основи процесу вступу до ЄС» і «Зовнішні відносини»), 2-5 кластери відкриються впродовж найближчих місяців, юридично для цього немає жодних перепон. Наразі у ЄС міркують над певними політичними аспектами, зокрема, є два чинники: стандарти виробництва (це вимоги щодо безпечності продукції та інші, які впливають на виробництво) та власне сільськогосподарська політика (бюджет на субсидії).