Представники українського бізнесу ще минулого року попереджали європейських партнерів про те, що експорт нашої продукції може спровокувати невдоволення серед фермерів ЄС. Проте влада сусідніх країн запевнила українців, що все буде гаразд.
Про це розповів віце-президент Асоціації фермерів та приватних землевласників Віктор Шеремета у коментарі «Українському радіо».
«Влітку минулого року ми зустрічалися у канцелярії Президента Польщі з їхніми урядовцями і говорили про проблему, яка може виникнути, що польські фермери будуть незадоволені, що через їхню територію або на територію Польщі завозитиметься зерно.
Нам сказали, що існує певна політична сила, яка сьогодні не при владі, яка зацікавлена наростити свій політичний імідж тим, щоб на вибори йти з позитивним політичним багажем. Й вони просувають ідею, що українське зерно завадить польським фермерам», — поділився він.
Шеремета бачить єдиний вихід із ситуації, яка склалася, — розвивати в Україні галузі, суміжні з вирощуванням збіжжя. Зокрема, йдеться й про тваринництво.
«Років 15-20 ми розплачувалися з людьми за оренду земельних паїв на 95% зерном. Зараз ситуація в Україні змінилася в іншому напрямку — менше 5% людей отримують орендну плату зерном, а 95% — грошима. Це створює додаткові труднощі, оскільки це зерно потрібно продати, аби розрахуватися з людьми.
Сьогодні зерно значно впало в ціні — більше ніж наполовину, якщо порівнювати із світовими цінами. Тому зараз варто стимулювати людей, аби вони брали це зерно для годівлі тварин, перетворюючи його на м’ясо та молоко. Тоді не буде потреби везти збіжжя за кордон, і це було б вигідно як для людей, так і для держави. Це дозволило б убити одразу двох зайців — не експортувати зерно, оскільки це складно, і забезпечити власний ринок якісною органічною продукцією», — підсумував Шеремета.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Активізація збору кукурудзи в Україні спричинить додаткове навантаження на логістику.

Уряд Молдови розглядає можливість збереження обмежень на імпорт українського зерна, але остаточне рішення буде прийнято після оцінки фінансових показників.

Експорт кукурудзи з Аргентини у серпні – вересні досягне рекордного рівня у 10 млн т, оскільки покупці шукають альтернативу українському зерну, постачання якого скоротилось через воєнні дії у Чорному морі.

Ситуація із зерновим експортом у Чорноморському регіоні перейшла в нову фазу, коли ризики виконання контрактів стають важливішими за ціну та якість зерна.

Україна домовляється з Польщею про збільшення залізничного транзиту та розраховує наростити обсяги експорту через польські порти до близько 6,5 млн т.

Автомобільні пункти пропуску в серпні поточного року забезпечили експорт 325 тис. т агропродукції. Це на 12,4% більше, ніж у липні (289,2 тис. т), і на 23,7% перевищує обсяги аналогічного місяця минулого року.

Компанія DP World розпочала діалог з Європейською комісією щодо роботи порту Констанца, для чого збирає фактичні дані ринку від українських експедиторів.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Верховна Рада України 28 квітня підтримала в першому читанні законопроєкт №15150 — новий Цивільний кодекс України, який, зокрема, передбачає скасування фермерського господарства (ФГ) як окремої організаційно-правової форми.