Представники українського бізнесу ще минулого року попереджали європейських партнерів про те, що експорт нашої продукції може спровокувати невдоволення серед фермерів ЄС. Проте влада сусідніх країн запевнила українців, що все буде гаразд.
Про це розповів віце-президент Асоціації фермерів та приватних землевласників Віктор Шеремета у коментарі «Українському радіо».
«Влітку минулого року ми зустрічалися у канцелярії Президента Польщі з їхніми урядовцями і говорили про проблему, яка може виникнути, що польські фермери будуть незадоволені, що через їхню територію або на територію Польщі завозитиметься зерно.
Нам сказали, що існує певна політична сила, яка сьогодні не при владі, яка зацікавлена наростити свій політичний імідж тим, щоб на вибори йти з позитивним політичним багажем. Й вони просувають ідею, що українське зерно завадить польським фермерам», — поділився він.
Шеремета бачить єдиний вихід із ситуації, яка склалася, — розвивати в Україні галузі, суміжні з вирощуванням збіжжя. Зокрема, йдеться й про тваринництво.
«Років 15-20 ми розплачувалися з людьми за оренду земельних паїв на 95% зерном. Зараз ситуація в Україні змінилася в іншому напрямку — менше 5% людей отримують орендну плату зерном, а 95% — грошима. Це створює додаткові труднощі, оскільки це зерно потрібно продати, аби розрахуватися з людьми.
Сьогодні зерно значно впало в ціні — більше ніж наполовину, якщо порівнювати із світовими цінами. Тому зараз варто стимулювати людей, аби вони брали це зерно для годівлі тварин, перетворюючи його на м’ясо та молоко. Тоді не буде потреби везти збіжжя за кордон, і це було б вигідно як для людей, так і для держави. Це дозволило б убити одразу двох зайців — не експортувати зерно, оскільки це складно, і забезпечити власний ринок якісною органічною продукцією», — підсумував Шеремета.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Європейська комісія переглянула максимально допустимі рівні залишків шести пестицидів у сільськогосподарській продукції.

Понад 20,7 тис. вантажних вагонів перебувало на підходах до залізничних переходів на західному кордоні України станом на 23 жовтня.

Складна ситуація на фрахтовому ринку дунайських портів України продовжує погіршуватися.

Експорт українського зерна через румунський порт Констанца у січні – вересні 2026 року склав 1,03 млн т, що утричі більше, ніж 321 тис. т, перевантажених за перші дев'ять місяців минулого року.

Ф'ючерси на пшеницю нівелювали премію за ризик у Чорноморському регіоні, яка сформувалася після того, як росія та Україна у липні посилили взаємні атаки.

Всесвітня продовольча програма ООН (WFP) готова працювати з обсягом до 1 млн т українського зерна для своїх гуманітарних операцій у разі забезпечення необхідного фінансування закупівлі та логістики.

Україна веде переговори з Польщею та Молдовою щодо перенесення прикордонного контролю на територію сусідніх держав через загрозу російських атак на прикордонну інфраструктуру.

Європейська комісія схвалила придбання спільного контролю над Baltic Grain Terminal (BTZ) у польському порту Гдиня компаніями Bunge Global SA та CM Holding A/V.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Верховна Рада України 28 квітня підтримала в першому читанні законопроєкт №15150 — новий Цивільний кодекс України, який, зокрема, передбачає скасування фермерського господарства (ФГ) як окремої організаційно-правової форми.