Україна може збільшити експорту ячменю в 2025/26 маркетинговому році, навіть попри очікуване скорочення виробництва.
Такий прогноз озвучила аналітик компанії ASAP Agri Інна Степаненко.
Вона зазначила, що прогнози вказують на зменшення врожаю — від 5,1 млн т (USDA) до більш оптимістичних 5,5 млн т (Українська зернова асоціація) — через скорочення посівних площ і очікування більш низької врожайності.
«Очікуване скорочення пропозиції у новому сезоні посилюється зниженням перехідних запасів. USDA прогнозує залишки на кінець 2024/25 МР на рівні 591 тис. т, що менше порівняно з 689 тис. т роком раніше. USDA є ще песимістичнішим, оцінюючи запаси лише у 279 тис. т», — додає аналітик.
Однак різке скорочення внутрішнього споживання — очікується зниження до 1,9 млн т з 3,4 млн т — може відкрити двері для збільшення експортного потенціалу, вважає вона. USDA прогнозує експорт ячменю на рівні 3,2 млн т, що на 1 млн т більше р/р, позиціонуючи Україну як більш активного гравця на світовому ринку ячменю.
«Світовий попит може послабитись у 2025/26 МР, і Китай — найбільший імпортер ячменю у світі — залишається основним джокером. Наразі закупівлі з боку Китаю виглядають стабільними, але будь-які зміни в політиці щодо обмеження імпорту зерна можуть суттєво вплинути на попит», — додає Інна Степаненко.
Водночас швидке скорочення запасів ячменю в Китаї — очікується, що вони впадуть з 1,7 млн т до лише 0,5 млн т на кінець 2024/25 МР — може підтримати імпорт. Крім того, нещодавно запроваджені тарифи на кукурудзу зі США, які, як очікується, фактично зупинять її постачання до Китаю, можуть стимулювати попит на альтернативні кормові зернові. Однак ефект може бути обмеженим, оскільки Китай уже певний час відходить від американської кукурудзи, дедалі більше покладаючись на імпорт із Бразилії, прогнозує експерт.
У Північній Африці перспективи змішані. Сприятлива погода в Алжирі та Тунісі може скоротити їхні потреби в імпорті. Водночас у Марокко прогнозується різке зниження врожайності та рівня запасів, що може збільшити його залежність від імпорту.
«Через нерівномірний попит і зростання виробництва в кількох ключових країнах-експортерах очікується, що світова торгівля ячменем у новому сезоні стане ще більш конкурентною», — підсумовує вона.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 11 вересня складає 4,26 млн т, що на 18% менше за показник минулого сезону.

Україна з початку вересня експортувала альтернативними маршрутами 630 тис. т агропродукції. Це близько 40% від обсягів, які могли б експортуватися за умови повноцінної роботи логістики. У серпні цей показник становив 33%.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на вересень 2026 року.

Активізація збору кукурудзи в Україні спричинить додаткове навантаження на логістику.

Світове виробництво зернових у 2026 році очікується на рівні 2980 млн т, що на 2% менше, ніж у 2025-му, але воно залишиться другим за величиною урожаєм за всю історію спостережень.

На ринку круп’яних культур спостерігається суттєве зниження виробництва, що тягне за собою зростання цін на соціальні крупи.

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Прогноз виробництва зернових і зернобобових культур в Україні у сезоні 2026/27 переглянуто у бік зростання — до 64,3 млн т.