Україна може збільшити експорту ячменю в 2025/26 маркетинговому році, навіть попри очікуване скорочення виробництва.
Такий прогноз озвучила аналітик компанії ASAP Agri Інна Степаненко.
Вона зазначила, що прогнози вказують на зменшення врожаю — від 5,1 млн т (USDA) до більш оптимістичних 5,5 млн т (Українська зернова асоціація) — через скорочення посівних площ і очікування більш низької врожайності.
«Очікуване скорочення пропозиції у новому сезоні посилюється зниженням перехідних запасів. USDA прогнозує залишки на кінець 2024/25 МР на рівні 591 тис. т, що менше порівняно з 689 тис. т роком раніше. USDA є ще песимістичнішим, оцінюючи запаси лише у 279 тис. т», — додає аналітик.
Однак різке скорочення внутрішнього споживання — очікується зниження до 1,9 млн т з 3,4 млн т — може відкрити двері для збільшення експортного потенціалу, вважає вона. USDA прогнозує експорт ячменю на рівні 3,2 млн т, що на 1 млн т більше р/р, позиціонуючи Україну як більш активного гравця на світовому ринку ячменю.
«Світовий попит може послабитись у 2025/26 МР, і Китай — найбільший імпортер ячменю у світі — залишається основним джокером. Наразі закупівлі з боку Китаю виглядають стабільними, але будь-які зміни в політиці щодо обмеження імпорту зерна можуть суттєво вплинути на попит», — додає Інна Степаненко.
Водночас швидке скорочення запасів ячменю в Китаї — очікується, що вони впадуть з 1,7 млн т до лише 0,5 млн т на кінець 2024/25 МР — може підтримати імпорт. Крім того, нещодавно запроваджені тарифи на кукурудзу зі США, які, як очікується, фактично зупинять її постачання до Китаю, можуть стимулювати попит на альтернативні кормові зернові. Однак ефект може бути обмеженим, оскільки Китай уже певний час відходить від американської кукурудзи, дедалі більше покладаючись на імпорт із Бразилії, прогнозує експерт.
У Північній Африці перспективи змішані. Сприятлива погода в Алжирі та Тунісі може скоротити їхні потреби в імпорті. Водночас у Марокко прогнозується різке зниження врожайності та рівня запасів, що може збільшити його залежність від імпорту.
«Через нерівномірний попит і зростання виробництва в кількох ключових країнах-експортерах очікується, що світова торгівля ячменем у новому сезоні стане ще більш конкурентною», — підсумовує вона.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Європейська комісія переглянула максимально допустимі рівні залишків шести пестицидів у сільськогосподарській продукції.

Понад 20,7 тис. вантажних вагонів перебувало на підходах до залізничних переходів на західному кордоні України станом на 23 жовтня.

Українські аграрії зіткнулися зі стрімким падінням закупівельних цін на соняшник і, попри очікуване скорочення врожаю, передумов для швидкого їх відновлення поки немає.

В Україні аграрії розглядають можливість скорочення площ під кукурудзою наступного сезону через високу вартість досушування зерна та низьку рентабельність вирощування.

Експорт українського зерна через румунський порт Констанца у січні – вересні 2026 року склав 1,03 млн т, що утричі більше, ніж 321 тис. т, перевантажених за перші дев'ять місяців минулого року.

В Україні наразі кукурудза зібрана приблизно на 20% площ. Базовий прогноз урожаю — 30 млн т. Але з багатьох регіонів є сигнали, що врожайність по факту збору набагато нижча, ніж планувалося.

В Україні агровиробники вже завершили збір трьох культур: пшениці зібрано 25,5 млн т, ячменю — 6 млн т, ріпаку — 4 млн т.

Зупинка морського експорту та обмежений внутрішній попит тиснуть на ціни фуражного ячменю в Україні. Висока вартість логістики також стримує продажі за кордон.

Програма передбачає беззаставне фінансування придбання насіння пшениці, ячменю та сої на умовах із мінімальною відсотковою ставкою для клієнта (від 0,01% до 9,6% — залежно від терміну кредитування).