Міністерство закордонних справ Румунії викликало посла України Ігоря Прокопчука у зв’язку з проведенням гідротехнічних робіт у Кілійському гирлі Дунаю.
Як пише Reuters, Румунія висловила стурбованість ознаками того, що сусідня Україна займається днопоглибленням каналу, який прорізає спільний, екологічно чутливий прибережний регіон, і запитала, чи може вона перевірити це місце.
Румунія занепокоєна тим, що будь-які роботи на водному шляху через спільну дельту Дунаю можуть загрожувати дикій природі на об’єкті Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та порушити міжнародні угоди про захист навколишнього середовища. Тож Бухарест просить роз’яснень, які саме гідротехнічні роботи здійснюються у гирлі Дунаю, а також вимагає припинити роботи, пов’язані з поглибленням дна, якщо вони не пов’язані із підтримкою судноплавства.
Водночас українська сторона зазначила, що йдуть роботи виключно з забезпечення навігації до порту Ізмаїл.
Наголошувалося, що експлуатаційні роботи на українській частині Дунаю реалізуються в співпраці з Єврокомісією, Румунією та Дунайською комісією. Ця міжнародна урядова організація відповідає за забезпечення і розвиток вільного судноплавства на Дунаї для торговельних суден.
Минулого тижня Міністерство інфраструктури України повідомило про збільшення прохідної осадки суден гирла Бистре річки Дунай до 6,5 метра.
Наголошувалося, що експлуатаційні роботи на українській частині Дунаю реалізуються в співпраці з Єврокомісією, Румунією та Дунайською комісією. Ця міжнародна урядова організація відповідає за забезпечення і розвиток вільного судноплавства на Дунаї для торговельних суден.
Вихід Дунаєм до Чорного моря став ключовим для України через військове вторгнення і блокаду росією українських портів.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Вартість перевезень з українських портів на Дунаї продовжує стрімко зростати на тлі вкрай обмеженої доступності суден, високого попиту на перевезення та погіршення ситуації з заторами на Сулінському каналі.

Україна, Румунія та Європейська Комісія узгодили комплекс заходів для збільшення пропускної спроможності Сулінського каналу та скорочення часу очікування суден.

До 70 суден чекають біля Сулинського каналу на Дунаї на доступ до українських портів для завантаження агропродукції на експорт.

Запровадження перехідного механізму отримання кваліфікаційних документів для фахівців річкового флоту дозволить збільшити перевезення Дунайським експортним коридором на 100 тис. тонн щомісяця.

Румунські перевізники заявляють, що місцева агропродукція має пріоритет у перевезеннях до порту Констанца. Українське зерно транспортується за залишковим принципом.

У червні в порти Великої Одеси заходило близько 200 суден на місяць, але через постійні обстріли інфраструктури, а потім і суден, у липні цей обсяг суттєво зменшився. З 22 липня жодне судно не зайшло в порти Великої Одеси. Це було вперше за 2,5 року роботи морського коридору.

Філія «Дельта-лоцман» ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) розпочала роботи з експлуатаційного днопоглиблення в акваторії морського порту Ізмаїл.

Дії керівництва ДП «Адміністрація морських портів України» призвели до збитків держпідприємства на загальну суму 460 млн грн під час проведення днопоглиблювальних робіт в акваторії морського порту «Південний» за завищеними цінами.

Україна не порушила жодних міждержавних домовленостей, поглибивши гирло Бистре на Дунаї для збільшення експорту продовольства з портів Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ.