Міністерство закордонних справ Румунії викликало посла України Ігоря Прокопчука у зв’язку з проведенням гідротехнічних робіт у Кілійському гирлі Дунаю.
Як пише Reuters, Румунія висловила стурбованість ознаками того, що сусідня Україна займається днопоглибленням каналу, який прорізає спільний, екологічно чутливий прибережний регіон, і запитала, чи може вона перевірити це місце.
Румунія занепокоєна тим, що будь-які роботи на водному шляху через спільну дельту Дунаю можуть загрожувати дикій природі на об’єкті Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та порушити міжнародні угоди про захист навколишнього середовища. Тож Бухарест просить роз’яснень, які саме гідротехнічні роботи здійснюються у гирлі Дунаю, а також вимагає припинити роботи, пов’язані з поглибленням дна, якщо вони не пов’язані із підтримкою судноплавства.
Водночас українська сторона зазначила, що йдуть роботи виключно з забезпечення навігації до порту Ізмаїл.
Наголошувалося, що експлуатаційні роботи на українській частині Дунаю реалізуються в співпраці з Єврокомісією, Румунією та Дунайською комісією. Ця міжнародна урядова організація відповідає за забезпечення і розвиток вільного судноплавства на Дунаї для торговельних суден.
Минулого тижня Міністерство інфраструктури України повідомило про збільшення прохідної осадки суден гирла Бистре річки Дунай до 6,5 метра.
Наголошувалося, що експлуатаційні роботи на українській частині Дунаю реалізуються в співпраці з Єврокомісією, Румунією та Дунайською комісією. Ця міжнародна урядова організація відповідає за забезпечення і розвиток вільного судноплавства на Дунаї для торговельних суден.
Вихід Дунаєм до Чорного моря став ключовим для України через військове вторгнення і блокаду росією українських портів.

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Україна обговорює з Туреччиною, Індією та Єгиптом можливість відновлення безпечного судноплавства в Чорному морі для експорту аграрної продукції. Серед пропозицій — гарантувати безпеку суден під прапорами цих країн, які заходили б як в українські, так і в російські порти.

Посли країн НАТО зберуться на засідання наступного тижня через інциденти, що сталися останніми днями із суднами у Чорному морі поблизу Румунії та Болгарії.

Нові інструкції щодо проходження формальностей запровадили для суден, які заходять до каналу Суліна.

Ситуація на українському фрахтовому ринку залишається складною та напруженою. Відновлення навігації Сулінським каналом додало певної ясності щодо термінів очікування суден, і фрахтувальники активізували спроби знизити ставки.

На початку жовтня середньодобова передача зернових вагонів через західні залізничні прикордонні переходи України зросла на 56 одиниць порівняно з вереснем. Найбільше вагонів прямує до Польщі.

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, які спрощують доступ аграріїв до кредитів під портфельні державні гарантії та посилюють захист судновласників.

Україна та Румунія домовилися зберегти щодобову передачу шести пар поїздів до порту Констанца. Для збільшення перевезень до 10 пар румунська сторона пришвидшить ремонт залізничної та припортової інфраструктури.

Філія «Дельта-лоцман» ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) розпочала роботи з експлуатаційного днопоглиблення в акваторії морського порту Ізмаїл.

Дії керівництва ДП «Адміністрація морських портів України» призвели до збитків держпідприємства на загальну суму 460 млн грн під час проведення днопоглиблювальних робіт в акваторії морського порту «Південний» за завищеними цінами.

Україна не порушила жодних міждержавних домовленостей, поглибивши гирло Бистре на Дунаї для збільшення експорту продовольства з портів Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ.