Країни Африки є перспективним напрямком для українського агроекспорту, проте посилення присутності України на цих ринках потребує нарощування конкурентоспроможності.
Про це під час форуму заявив генеральний директор «Українського клубу аграрного бізнесу» Олег Хоменко, повідомляє УКАБ у Facebook.
Експерт підкреслив, що розвиток експортної стратегії базується на прагматичному розрахунку: бізнес інвестує лише туди, де бачить потенційну нішу та прибуток. Беззаперечним є європейський вектор, але він залишається серйозним викликом для українських виробників. Євроінтеграція вимагає не лише гармонізації законодавства, а й реальної адаптації виробничих потужностей до стандартів ЄС — від норм захисту рослин і добробуту тварин до кліматичних й екологічних вимог.
«Якщо поглянути на поточну структуру торгівлі, то 55% нашої агропродукції експортується до Європи, 20% — на Близький Схід, і лише 12% припадає на країни Африки. Цей ринок має значний потенціал, проте тут український бізнес стикається з конкуренцією з боку рф. росіяни активно заходять на ці ринки через державні компанії, використовуючи бюджетні кошти для демпінгу цін та укладання довгострокових контрактів, що ускладнює посилення українських позицій», — пояснив Олег Хоменко.
Додатковим бар'єром, на його думку, є фінансові ризики — африканські контрагенти часто мають проблеми з платоспроможністю та дотриманням строків розрахунків. У таких умовах бізнес потребує гарантій, які дозволять мінімізувати вірогідність несплати за поставлений товар.
«Одним із рішень може бути розвиток «Експортно-кредитного агентства» (ЕКА), яке б могло забезпечити гарантії під час експорту до африканських країн. Якщо держава наразі не має достатнього ресурсу для повного фінансування агентства, варто ініціювати діалог з європейськими партнерами.
Логіка проста: якщо європейські фермери стурбовані напливом української агропродукції, то ЄС може допомогти перенаправити ці обсяги на ринки Африки, наповнюючи фонд ЕКА для страхування таких постачань. Це дозволить розвантажити європейський ринок і водночас закріпити позиції України в Африці», — підсумував Олег Хоменко.

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

Чорноморські порти заблоковані вже понад місяць. Поточні умови експорту значно ускладнені порівняно з 2022 роком, адже триває збір врожаю, склади завантажені, а ціни на зерно значно нижчі. На думку експертів, така ситуація зберігатиметься щонайменше до кінця року, тому альтернативну логістику треба налагоджувати вже зараз і надовго.

Український фрахтовий ринок і надалі переважно зосереджений на костерних перевезеннях з Дунаю, водночас баржі також відіграють певну роль за наявності достатнього тоннажу на річці.

Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник звернувся до Генерального секретаря Міжнародної морської організації (IMO) Арсеніо Антоніо Домінгеса Веласко у зв’язку з різким загостренням ситуації у сфері безпеки та свободи судноплавства у Чорному морі.

Україна та Сирія планують розширити співпрацю в аграрній сфері, поєднуючи продовольчу підтримку з розвитком торгівлі, обміном технологіями та знаннями.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Європейський Союз відмовив Міністерству аграрної політики та продовольства у наданні українським сільгоспвиробникам €220 млн безповоротної допомоги через російські атаки на порти Чорного моря.

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

Група АГРОТРЕЙД експортувала майже 500 тис. т зернових та олійних культур у 2025/26 МР, це найвищий показник компанії за понад десять років.

Експорт українського збіжжя альтернативними шляхами апріорі здорожує логістику. Ставки фрахту в дунайських портах за місяць підвищились понад удвічі й продовжують зростати.

Експорт агропродовольчої продукції у січні – червні 2026 року склав $12592 млн, що на 11% більше минулорічних показників за відповідний період ($11305 млн).