Чинні захисні заходи Євросоюзу для імпорту української агропродукції є недостатніми, європейські країни потребують вдосконалення механізмів реагування.
Про це заявив міністр сільського господарства Польщі Стефан Краєвський у перерві між засіданням міністрів сільського господарства Європейського Союзу (Agrifish) у Брюсселі, пише «Інтерфакс-Україна».
«Це ініціатива Польщі, але підтримана іншими країнами, переважно сусідніми з Україною, а також Австрією. Ми вимагаємо більшого контролю над імпортом з третіх країн. Ми вважаємо, що цей імпорт часто не відповідає стандартам і вимогам, які ставляться перед європейськими фермерами. Це створює нерівну конкуренцію», — сказав він.
За інформацією Краєвського, Польща, по-перше, запропонувала посилити перевірки на кордонах, особливо щодо якості та безпеки продукції. По-друге, вимагає від Європейської комісії регулярного — щомісячного — моніторингу обсягів імпорту та його впливу на внутрішні ринки окремих країн, а не лише ЄС у цілому. По-треттє, Польща вважає за необхідне створити спеціальний фінансовий резерв — компенсаційний фонд.
«Фермери, які зазнають збитків через надмірний наплив товарів за угодами про вільну торгівлю, мають отримувати підтримку. Це стосується не лише України, а й майбутніх угод, наприклад, із країнами Меркосур. Ми не можемо допустити, щоб європейське сільське господарство стало жертвою торговельної лібералізації», — наголосив представник Польщі.
Він заявив, що багато країн поділяють стурбованість Польщі. Йдеться про країни, які безпосередньо відчувають тиск імпорту агропродукції на ринки зернових, цукру та м’яса птиці.
«Ми чітко заявили: якщо ми хочемо зберегти наші екологічні стандарти та високу якість продуктів, повинні вимагати того самого від тих, хто експортує до нас. Інакше наші фермери просто не витримають конкуренції», — підкреслив Краєвський.
Він також додав, що Європейська комісія чує аргументи Польщі та її однодумців.
«Чинні захисні заходи є недостатніми. Нам потрібні автоматичні механізми реагування: якщо обсяг імпорту певного продукту перевищує середні показники за минулі роки, мита мають повертатися автоматично. Це єдиний спосіб дати фермерам відчуття стабільності», — пояснив міністр і запевнив, що Польща продовжить тиск на Єврокомісію, щоб ці зміни було враховано в наступних регламентах.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Європейська комісія переглянула максимально допустимі рівні залишків шести пестицидів у сільськогосподарській продукції.

Понад 20,7 тис. вантажних вагонів перебувало на підходах до залізничних переходів на західному кордоні України станом на 23 жовтня.

Угорщина під час засідання робочої групи Ради ЄС з питань розширення у Брюсселі 27 жовтня відмовилася схвалити результати скринінгу переговорних кластерів 4 та 5 у межах переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

Європейські фермери обмежують закупівлі добрив через високі ціни, що потенційно може знизити врожайність.

Експорт українського зерна через румунський порт Констанца у січні – вересні 2026 року склав 1,03 млн т, що утричі більше, ніж 321 тис. т, перевантажених за перші дев'ять місяців минулого року.

Прем'єр-міністр Молдови Василе Тофан закликав українських підприємців використовувати молдовську залізницю для експорту товарів до Румунії.

Всесвітня продовольча програма ООН (WFP) готова працювати з обсягом до 1 млн т українського зерна для своїх гуманітарних операцій у разі забезпечення необхідного фінансування закупівлі та логістики.

Україна веде переговори з Польщею та Молдовою щодо перенесення прикордонного контролю на територію сусідніх держав через загрозу російських атак на прикордонну інфраструктуру.

Європейська комісія схвалила придбання спільного контролю над Baltic Grain Terminal (BTZ) у польському порту Гдиня компаніями Bunge Global SA та CM Holding A/V.