Чинні захисні заходи Євросоюзу для імпорту української агропродукції є недостатніми, європейські країни потребують вдосконалення механізмів реагування.
Про це заявив міністр сільського господарства Польщі Стефан Краєвський у перерві між засіданням міністрів сільського господарства Європейського Союзу (Agrifish) у Брюсселі, пише «Інтерфакс-Україна».
«Це ініціатива Польщі, але підтримана іншими країнами, переважно сусідніми з Україною, а також Австрією. Ми вимагаємо більшого контролю над імпортом з третіх країн. Ми вважаємо, що цей імпорт часто не відповідає стандартам і вимогам, які ставляться перед європейськими фермерами. Це створює нерівну конкуренцію», — сказав він.
За інформацією Краєвського, Польща, по-перше, запропонувала посилити перевірки на кордонах, особливо щодо якості та безпеки продукції. По-друге, вимагає від Європейської комісії регулярного — щомісячного — моніторингу обсягів імпорту та його впливу на внутрішні ринки окремих країн, а не лише ЄС у цілому. По-треттє, Польща вважає за необхідне створити спеціальний фінансовий резерв — компенсаційний фонд.
«Фермери, які зазнають збитків через надмірний наплив товарів за угодами про вільну торгівлю, мають отримувати підтримку. Це стосується не лише України, а й майбутніх угод, наприклад, із країнами Меркосур. Ми не можемо допустити, щоб європейське сільське господарство стало жертвою торговельної лібералізації», — наголосив представник Польщі.
Він заявив, що багато країн поділяють стурбованість Польщі. Йдеться про країни, які безпосередньо відчувають тиск імпорту агропродукції на ринки зернових, цукру та м’яса птиці.
«Ми чітко заявили: якщо ми хочемо зберегти наші екологічні стандарти та високу якість продуктів, повинні вимагати того самого від тих, хто експортує до нас. Інакше наші фермери просто не витримають конкуренції», — підкреслив Краєвський.
Він також додав, що Європейська комісія чує аргументи Польщі та її однодумців.
«Чинні захисні заходи є недостатніми. Нам потрібні автоматичні механізми реагування: якщо обсяг імпорту певного продукту перевищує середні показники за минулі роки, мита мають повертатися автоматично. Це єдиний спосіб дати фермерам відчуття стабільності», — пояснив міністр і запевнив, що Польща продовжить тиск на Єврокомісію, щоб ці зміни було враховано в наступних регламентах.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 11 вересня складає 4,26 млн т, що на 18% менше за показник минулого сезону.

Україна з початку вересня експортувала альтернативними маршрутами 630 тис. т агропродукції. Це близько 40% від обсягів, які могли б експортуватися за умови повноцінної роботи логістики. У серпні цей показник становив 33%.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на вересень 2026 року.

Активізація збору кукурудзи в Україні спричинить додаткове навантаження на логістику.

Бразилія обійшла Канаду та стала третім найбільшим експортером свинини у світі, поступаючись лише Європейському Союзу та США.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Компанія МХП вивозить частину м'ясної продукції на зберігання до Європи.

Україна домовляється з Польщею про збільшення залізничного транзиту та розраховує наростити обсяги експорту через польські порти до близько 6,5 млн т.

Автомобільні пункти пропуску в серпні поточного року забезпечили експорт 325 тис. т агропродукції. Це на 12,4% більше, ніж у липні (289,2 тис. т), і на 23,7% перевищує обсяги аналогічного місяця минулого року.