За законопроект №3006 авторства народного депутата Олега Кулініча та інших нардепів проголосував 231 парламентар.
«Цей закон допоможе легалізувати величезні земельні масиви відумерлої спадщини, які зараз перебувають поза правовим полем. Від цього в першу чергу страждають місцеві бюджети, які не отримують плати за землю. Таким чином, зазначені землі або є об’єктом для корупції, або ж взагалі «гуляють», — прокоментував прийняття закону його ініціатор Олег Кулініч, повідомляє прес-служба парламентарія.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, облік сільськогосподарських земель відумерлої спадщини не ведеться, а офіційна статистика їх загальної площі відсутня. За приблизними підрахунками, такі ділянки можуть становити до 15% площі тих земельних масивів, де вони розташовані, а загалом по Україні такі землі складають біля 1,5 млн га. За підрахунками авторів законопроекту, місцеві бюджети втрачають на цьому понад 1 млрд грн на рік.
Зі слів Олега Кулініча, законопроект було дещо доопрацьовано до другого читання, зокрема депутати поки що відмовилися від впровадження автоматизованої системи пошуку відумерлого майна.
«Ми провели декілька нарад за участю фахівців Мінюсту, Держгеокадастру, державних підприємств «Інформаційний центр» та «Центр державного земельного кадастру». На цих нарадах було обговорено питання технічної можливості створення у складі Спадкового реєстру системи автоматизованого пошуку відумерлої спадщини. За наслідками нарад ми зробили висновок, що на сьогодні створювати цю систему зарано», — повідомив Кулініч, представляючи законопроект.
Депутат зазначив, що реєстрація смерті в Україні відбувається часто без внесення відомостей про ідентифікаційний код, а отже — провести автоматизовану ідентифікацію померлого громадянина майже неможливо. Тому відповідні положення пропонується вилучити із законопроекту.
Нормами законопроекту землі відумерлої спадщини, а також інше нерухоме майно, передаються у комунальну власність територіальній громаді за місцем розташування спадщини (на сьогодні таке майно відходить громаді за місцем смерті його власника).
Важливим положенням проекту є звільнення органів місцевого самоврядування від сплати судового збору за подання до суду заяви про визнання спадщини відумерлою. На думку авторів, це спростить та прискорить процедуру легалізації «нічийних» земель.
Крім того, пропонується, щоб право звертатися до суду щодо визнання спадщини відумерлою, крім органу місцевого самоврядування, мали також кредитори померлого. Якщо ж мова йде саме про земельну ділянку сільськогосподарського призначення, то таке право поширюється і на власника або користувача суміжної земельної ділянки зі збереженням положень щодо передачі майна у складі відумерлої спадщини у комунальну власність.

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

На конференції в Лугано міжнародні партнери задекларували готовність підтримувати післявоєнну відбудову України. Завдання для нашої держави — узгодити з ними формат і обсяг такої допомоги, а головне — перемогти у війні! Тоді можна говорити про початок фінансування конкретних програм. Спільними зусиллями з’явиться новий документ, який можна буде назвати «українським планом Маршалла».



