Держпідтримка АПК: пошук стабільності

Одне слово — вагомі наслідки  

Минулого року до Бюджетного кодексу були внесені зміни, якими обсяг держпідтримки сільськогосподарських товаровиробників обмежили на рівні не більше 1% випуску продукції у сільському господарстві. Натомість, цим змінам у документі передувало визначення «не менше 1%». Здавалося б, одне слово, але наслідки від нього для аграріїв дуже вагомі. Адже визначенням «не менше 1%» встановлюється нижня межа і необхідний мінімум. У свою чергу, визначення «не більше 1%» встановлює тільки верхню межу. Це означає, що по суті, навіть якщо державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників становитиме 0 грн, Бюджетний кодекс ми не порушимо, адже цей 0 явно не перевищує 1% випуску продукції у сільському господарстві. Наприклад, у державному бюджеті на 2020 рік обсяг бюджетної підтримки АПК визначено на рівні 4 млрд гривень, що складає лише 43% від встановленого обмеження і не відповідає реальній потребі.

Тож законопроектом №2825 «Про внесення зміни до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо бюджетної підтримки АПК», який ми разом з колегами внесли до Верховної Ради, пропонуємо повернути справедливий статус-кво. Необхідно визначити держпідтримку АПК на рівні не менше 1% випуску продукції у сільському господарстві. Особливо важливо це в контексті погодної ситуації, яка цього року склалася в Україні, і відповідних втрат для аграріїв. Засуха, яка стала наслідком аномально низької кількості опадів і відсутності талої води, найнижчий за 100 років рівень води в річках — вже ударили по окремим регіонам, особливо на півдні. На Одещині аграрії втратили мінімум третину посівів зернових, а десь і до 100%. Цей невтішний стан справ лише додає актуальності якомога швидшому прийняттю даного законопроекту.

Відсутність стабільності

Кожного року перед розглядом бюджетних законопроектів аграрії переглядають засідання Верховної Ради і уважно слідкують за всіма перипетіями цього процесу. Адже перед кожним наступним роком агровиробники просто не знають, в якому обсязі до бюджету буде закладена держпідтримка. Натомість, саме від цього багато у чому залежить їхня діяльність. В таких умовах дуже складно планувати свою господарську діяльність не те що на кілька років, а навіть на рік уперед, як це, в принципі, роблять у всьому цивілізованому світі. 

Відсутність стабільності у держпідтримці, на жаль, є одним з негативних факторів у розвитку агропромислового сектору. Внаслідок цього жоден аграрій не може вибудувати довгострокову стратегію розвитку власного господарства. Особливо гостро стоїть ця проблема для тих сфер у «аграрці», які вимагають тривалих інвестицій і мають довгу окупність. І тільки стабільна і довготривала підтримка з боку держави може зняти це питання з порядку денного. Державна підтримка в такому вигляді, як існує зараз, є непрозорою, а цим проектом пропонується саме компенсація відсоткової ставки за кредитами сільгосптоваровиробників, що дає змогу належно контролювати її розподіл.

Це також буде дуже правильним кроком для наших аграріїв напередодні запуску обігу земель сільськогосподарського призначення, який, відповідно до прийнятого і підписаного Президентом закону, має стартувати з 1 липня 2021 року для фізосіб. Адже держава зобов«язалася забезпечити погашення відсотків за кредитами на купівлю сільгоспземлі для них, заклавши ці кошти в держбюджеті. І лише така системна і тривала підтримка може зробити дрібних аграріїв повноцінними учасниками ринку земель і зменшити високу суспільну недовіру до цього кроку. 

Тож згаданим законопроектом №2825 ми пропонуємо внести зміну до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу, установивши, що у 2021-2025 роках щорічний обсяг коштів Держбюджету, які спрямовуються на часткову компенсацію відсоткової ставки за кредитами сільськогосподарських товаровиробників, в тому числі відсоткової ставки за кредитами на придбання земель сільськогосподарського призначення, становить не менше 1% випуску продукції у сільському господарстві.

Закріпивши це положення на 5 років, ми дамо дуже позитивний сигнал для галузі, адже це свідчитиме, що у держави є чітка стратегія стосовно розвитку агросектору.

Олег Кулініч, голова депутатської групи «Довіра», член Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики