Нова сесія ВРУ: що на порядку денному?

Земельний блок

20 грудня минулого року ВРУ, на жаль, не змогла прийняти в другому читанні один з найбільш необхідних законів для аграріїв — мова йде про антирейдерський законопроект №8121 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству». Тоді законопроект не набрав голосів через політичні торги і суперечки між фракціями, і був відправлений на повторне друге читання. З того часу протягом перерви у роботі ВРУ за моєї участі було проведено низку робочих груп перед повторним голосуванням за цей проект. На засіданні 5 лютого антирейдерський законопроект був підтриманий у повторному другому читанні Аграрним комітетом, тож чекаємо на його винесення на голосування в зал.

Нагадаю, що антирейдерський законопроект №8121 направлений на усунення проблеми подвійної реєстрації договорів оренди землі. Окрім того, він зобов'язує уряд провести інвентаризацію усіх земельних ділянок, інформація про які наразі відсутня у Державному земельному кадастрі. Також, серед іншого, він повністю автоматизує взаємодію між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та містить дуже багато інших новел. Не буду на них зупинятися детально, адже неодноразово озвучував цю інформацію.

На засіданні у вівторок Аграрний комітет також підтримав у повторному другому читанні інший законопроект №3157 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об'єктів у комплексі з земельними ділянками». Цей проект усуває колізію, яка існує при орендних відносинах у сфері водокористування (чинне законодавство допускає як оренду водних об«єктів за договором оренди водних об»єктів, так і за договором оренди земель водного фонду). Відповідно, законопроект має шанс спросити роботу тим аграріям, які використовують у своєму виробництві зрошувальне землеробство.

Також вкрай актуальним для земельної сфери залишається вирішення тих проблем, які піднімаються в законопроекті №7060 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності». На жаль, через недосконалу систему безоплатної приватизації в Україні земельні ділянки масово виділяються на підставних осіб, а ці «сірі» схеми широко використовуються для поповнення земельних банків. Щоб припинити ці схеми, ми з колегами пропонуємо встановити певні обмеження, зокрема ввести 7-річну заборону на відчуження земельних ділянок під особисте селянське господарство, одержаних громадянами в порядку безоплатної приватизації, передачу їх в користування третім особам, та зміну їх цільового призначення. Нагадаю, що минулого року законопроект був прийнятий в першому читанні, але для його прийняття залишилося зробити останній вирішальний крок.

Найбільш революційним кроком у сфері земельних відносин стало б прийняття законопроекту №7118-1, який покликаний здійснити земельну децентралізацію і передати повноваження з управління землями за межами населених пунктів об'єднаним територіальним громадам. Нагадаю, що епопея з передачею земель за межами населених пунктів, на жаль, триває ще з минулого скликання парламенту, де я зареєстрував перший законопроект на цю тему. В парламенті нинішнього скликання в першому читанні був прийнятий законопроект №4355, але в подальшому він залишився без руху. А президентський законопроект №7363 взагалі був провалений.

Остання версія законопроекту, який би міг нарешті здійснити земельну децентралізацію в Україні — №7118-1, поки не розглядався, хоча зареєстрований він був аж 4 жовтня позаминулого року. Нинішній 2019-й рік — це останній рік роботи парламенту цього скликання, і саме земельна децентралізація є однією з тих кардинальних реформ, якими могла б запам'ятатися нинішня Рада.  В іншому разі, нинішнє скликання може запам'ятатися в першу чергу нереалізованими можливостями. Як станеться — питання відкрите, адже законопроекти готові, і все залежить лише від політичної волі. Але боротися за них потрібно.

Аграрні питання

4 жовтня минулого року майже всі представники Аграрного комітету та інші депутати зареєстрували у ВРУ аграрну стратегію України — законопроект №9162 «Про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку». Це рамковий законопроект, який покликаний визначити основні вектори розвитку нашого АПК та сільських територій, та законодавчою основою державної політики по цим напрямам.

Такий системний акт у нас наразі відсутній, адже закон «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року», по-перше, мав строковий характер, а, по-друге, на цю системність і не претендував. Окрім того, такий рамковий документ нам необхідний  в рамках приведення національного законодавства до стандартів законодавства ЄС у сфері сільського господарства. Із цікавих норм законопроекту — запровадження Офісу аграрного аташе для представництва та захисту інтересів українських сільгоспвиробників за кордоном. Але, на жаль, його проходження поки не відбувається — почасти через норми, які стосуються земель Національної академії аграрних наук. Втім, сподіваюся, що ці суперечності все-таки буде знято і законопроект буде прийнятий парламентом.

Доволі довгу історію має законопроект 4922-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації системи державного управління у сфері сільського господарства», а прийняття цього, по суті, технічного акту дуже затягнулося. У зв'язку з ліквідацією та реорганізацією низки держорганів необхідно внести зміни до законодавства, адже  створення Держпроспоживслужби та ліквідація Держсільгоспінспекції та Санепідслужби призвели до суттєвого перерозподілу функцій. Однак перерозподіл цих функцій було зроблено винятково на рівні підзаконних актів, а жодних змін до законів внесено не було. Це нарешті потрібно зробити.

Темою, до якої завжди прикута підвищена увага, є виробництво і обіг генетично-модифікованої продукції. Не всі знають, але по факту в Україні на сьогодні не був офіційно зареєстрований жоден із видів ГМО. Не тому, що такої продукції в Україні немає, а тому що  процедура реєстрації ГМО є занадто тривалою і витратною, а чинний закон в цій сфері не працює і не містить дієвих заходів контролю. Тому нашим з колегами законопроектом №7186 «Про державний контроль за генетично модифікованою продукцією  у сільському господарстві та харчовій промисловості» ми пропонуємо якраз запровадити в державі ефективний механізм контролю на всіх етапах створення та обігу ГМО, задіявши і Міністерство освіти та науки,  і Екоінспекцію, і Держпродспоживслужбу. Що ж стосується процедури реєстрації ГМО, то цим законопроектом ми імплементуємо норми законодавства ЄС у зазначеній сфері.

Ще один євроінтеграційний законопроект, який ми повинні прийняти в рамках гармонізації українського законодавства з нормами Євросоюзу — «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин» №9022. На цьому, до речі, під час останнього засідання Аграрного комітету наголошував і керівник сектору сільського господарства представництва ЄС в Україні Крістіан Бен Хелл.

Законопроект встановлює єдині правила державного нагляду і контролю за ідентифікацією та реєстрацією тварин та відповідальність за невиконання таких вимог, а також покликаний  забезпечити засоби виявлення, локалізації та контролю хвороб тварин.

Олег Кулініч, народний депутат, голова підкомітету з питань земельних відносин Аграрного комітету ВРУ