З жовтня до березня вітчизняне виробництво азотних добрив може скласти 630 тис. т, тобто загалом на весняний період аграрії матимуть менше 800 тис. т добрив українського виробництва. Ще частина буде імпортована. Фактично баланс на кінець березня складатиме 1 млн т добрив, що втричі менше за потребу.
Про це повідомив керівник ІА «Інфоіндустрія» Дмитро Гордійчук під час зустрічі Trend&Hedge Club.
«Всього в Україну за пів року було імпортовано менше 900 тис. т добрив. В минулі роки за цей період імпортувалося до 2,5 млн т. Потенційно можливий імпорт — 30-35 тис. т/місяць. Якщо з’явиться морська логістика, він може подвоїтись. Раніше імпорт складав 250 тис. т за місяць, і власне виробництво становило до 300 тис. т лише азотних добрив. Можна сказати, що Україна зараз знаходиться на примусовому азотному голодуванні», — зазначає Дмитро Гордійчук.
Він додає, що аграрії під осінню посівну кампанію закупили лише 25% добрив групи NPK від потреби. Навесні можна очікувати, що використання азотних добрив скоротиться до 35% від рівня закупівлі 2021 року, тобто просідання становитиме близько 70%.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні — неочікуване зниження.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Використання азотних добрив аграріями Черкащини скоротилося майже на 30%, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це ставить під загрозу врожай зернових та олійних культур.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Науково-дослідного інституту високоенергетичних матеріалів ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» із проханням розглянути можливість проведення випробувань вапняково-аміачної селітри (CAN), щоб визначити її поведінку в разі прямого ураження вибуховими боєприпасами.

Дефіцит добрив і збереження імпортних мит на них може призвести до втрати мільярдів валютної виручки українського агросектору.

Україна в січні 2026 року імпортувала більше 6 тис. т технічного амофосу марки 12:61. Це майже в 2 рази більше, ніж минулого року в цей же період та в 4,6 раза більше, ніж у 2024 році.

Ситуація із забороною на перевалку та зберігання селітри у портах, безперечно, вплине на її ціну. Вже зараз вартість зросла під 30 тис. грн за 1 т. Тому, звичайно, це буде мати вплив на агровиробника.