Митні органи Республіки Польща з моменту введення заборони на імпорт агропродукції з України 2023 року не зафіксували допущення цих товарів до торгівлі на території країни.
Про це йдеться у листі Міністерства сільського господарства та розвитку села Республіки Польща у відповідь на пропозиції Польської асоціації виробників зерна про встановлення референтних цін на українське зерно, пише Farmer.pl.
В асоціації пропонували, щоб суб’єкт, який імпортує сільгосппродукцію з України чи іншої країни, що не входить до ЄС, до Польщі за ціною нижче референтної та вводить її в обіг на внутрішньому ринку, сплачував різницю між ціною закупівлі та референтною ціною. Зібрані кошти повинні бути розподілені фермеру як підтримка (субсидія) в результаті продажу нижче собівартості, наприклад, за кожну вироблену/продану тонну, після представлення відповідного рахунку.
У польському міністерстві нагадали, що з середини квітня 2023 року діє заборона на імпорт до Польщі пшениці та кукурудзи, які викликали проблеми на ринку. Ця заборона діє безстроково. Транзит цих продуктів через Польщу дозволений за умови, що він закінчується в польських портах або поза межами Республіки Польща. Цей процес контролює Національна податкова адміністрація Польщі.
«З моменту введення заборони на ввезення сільськогосподарської продукції з території України на територію Республіки Польща митні органи не виявили допущення цих товарів до торгівлі на території країни», — йдеться у листі аграрного міністерства Польщі.
Щодо запровадження референтної ціни у міністерстві зазначили, що державні органи не можуть регулювати ціни, оскільки це суперечить, серед іншого, правилам ЄС. Крім того, Єврокомісія може почати процес проти Польщі у разі запровадження нею подальших односторонніх дій щодо обмеження імпорту з України.
«До того ж такі дії також можуть спровокувати дії у відповідь (формальні чи неформальні) з боку України у вигляді обмеження імпорту з Польщі. Вони можуть стосуватися товарів, важливих для нашого експорту до України (наприклад, молочної продукції)», — зауважили у міністерстві.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Перевізники відмовляються везти товари групи 1-24 згідно з УКТЗЕД (продукція сільського господарства, тваринництва та харчової промисловості), адже це для них дорого та довго. Оптимізація процесів перетину кордону з Польщею та спрощені умови для транзиту могли би полегшити ситуацію.

Посли країн НАТО зберуться на засідання наступного тижня через інциденти, що сталися останніми днями із суднами у Чорному морі поблизу Румунії та Болгарії.

Нові інструкції щодо проходження формальностей запровадили для суден, які заходять до каналу Суліна.

Ситуація на українському фрахтовому ринку залишається складною та напруженою. Відновлення навігації Сулінським каналом додало певної ясності щодо термінів очікування суден, і фрахтувальники активізували спроби знизити ставки.

Зовнішній товарообіг України за 9 місяців поточного року склав майже $104,7 млрд.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на жовтень 2026 року.

Ринок воєнного страхування суден для проходу Чорного моря тестує ставки на рівні 0,6–1% вартості судна, тоді як ще минулого тижня вони становили 0,2–0,5%.

На початку жовтня середньодобова передача зернових вагонів через західні залізничні прикордонні переходи України зросла на 56 одиниць порівняно з вереснем. Найбільше вагонів прямує до Польщі.

Польща та Румунія заявили, що більше не мають можливості збільшувати обсяги транзиту українського зерна до Європи в умовах блокади експорту через порти Чорного моря.