Середній відсоток мобілізованих співробітників у агрокомпаніях станом на початок березня 2025 року становить близько 9% від фактичної чисельності персоналу.
Про це свідчать результати дослідження Agrohub, у якому взяли участь 13 найбільших агрохолдингів із сумарним земельним банком понад 2 млн га та кількістю персоналу понад 60 тис. осіб.
Дослідники зазначають, що компанії активно підтримують зв’язок із мобілізованими співробітниками, дізнаються про їхні потреби та надають необхідну допомогу.
У 85% компаній передбачені щомісячні виплати для мобілізованих працівників. З них 73% нараховують суму, що дорівнює середньомісячній заробітній платі співробітника за два місяці, які передували мобілізації. Водночас є винятки: деякі компанії виплачують 50% від окладу, інші — мінімальну заробітну плату, або ж враховують термін роботи всередині компанії під час розрахунків. 65% із цих компаній не беруть до уваги, чи перебуває мобілізований працівник у зоні бойових дій — виплати здійснюються незалежно від цього.
«При цьому 90% респондентів планують здійснювати виплати до моменту демобілізації кожного члена команди. У випадках зникнення безвісти виплати цій людині призупиняються до уточнення статусу, однак компанії надають одноразову допомогу, комунікують із родинами та здійснюють виплати на їхню користь», — свідчать результати опитування.
У разі поранення співробітника компанії надають різні види підтримки. Переважно йдеться про фінансову допомогу на лікування — 65% компаній повідомили, що надають компенсації в розмірі від 30 до 300 тис. грн залежно від ступеня втрати працездатності. Інші учасники дослідження зазначили, що приймають рішення щодо виплат індивідуально. Один із учасників дослідження покриває 100% витрат на лікування, включно з протезуванням.
У випадку загибелі члена команди компанії також надають різні форми підтримки. Це може бути допомога в організації поховання, одноразові виплати родині в межах 10-30 тис. грн, а також довгострокова фінансова підтримка. Частина компаній надає родинам одноразову допомогу (від 50 тис. грн, максимальна зафіксована сума — 1 млн грн), інші — обирають щомісячні виплати протягом визначеного терміну — від кількох місяців до 10 років. На рішення щодо розміру та тривалості допомоги можуть впливати сімейні обставини, зокрема наявність дітей або батьків, які потребують догляду. У таких випадках компанії можуть зберігати виплати на рівні заробітної плати загиблого співробітника впродовж кількох років або до досягнення пенсійного віку родичами.
«Більшість підприємств частково зберігає для мобілізованих працівників пільги, які діяли до призову. Найчастіше це стосується забезпечення житлом і медичного страхування. В одному з кейсів компанія залишила за мобілізованим службове авто, яке він використовує в зоні бойових дій. Деякі компанії також надають юридичну та психологічну підтримку — як самому працівнику, так і членам його родини», — інформують в Agrohub.
Щомісячні виплати пайовикам і їхнім родинам, як правило, не передбачені. Однак за потреби вони можуть звертатися за допомогою — наприклад, на амуніцію, у випадку поранення або загибелі військовослужбовця.
«Більшість агрокомпаній сьогодні не просто реагують на виклики, а системно впроваджують підтримку мобілізованих працівників і їхніх родин. Це вже не разові ініціативи, а сталий підхід — із регулярними виплатами, консультаційною допомогою та збереженням зв’язку з людьми, які зараз на службі», — зазначає керівник Agrohub HR360 Benchmarking Дмитро Лєбєдєв.

У Гімалаях картоплю ховають під землю на зиму — традиція зникає разом із місцевими сортами

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків
Як у невеликому господарстві на Черкащині вдалося якісно покращити технологію вирощування сільгоспкультур за допомогою техніки BEDNAR: глибокорозпушувача TERRALAND і дискового лущильника SWIFTERDISC.

Владислава Седика було обрано керівником Всеукраїнського аграрного форуму (ВАФ) — об’єднання провідних аграрних асоціацій України.

Атаки росії в Чорному морі можуть спровокувати глобальну продовольчу кризу, яка найбільше вдарить по найбідніших країнах світу.

Агротехнологічна компанія «Сингента» і страхова компанія UNIQA презентували програму «Покрова» — страхування товарів «Сингента» від воєнних ризиків на складах українських агровиробників.

Середня орендна плата за сільськогосподарські землі в Україні становить 5,9 тис. грн/га після сплати податків. Водночас для 25% досліджуваної площі з найвищими орендними ставками середній показник становить 7,6 тис. грн/га, а для 25% площі з найнижчими ставками — 4,2 тис. грн/га.

У Державному аграрному реєстрі (ДАР) тимчасово призупинено приймання заявок на визначення підприємств агропромислового комплексу критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Кабінет Міністрів України на засіданні 23 жовтня створив Координаційний центр з організації бронювання, уточнив визначення критичності та ініціював перегляд галузевих і регіональних критеріїв критичності з урахуванням нових вимог.

Українська лабораторія якості та безпеки продукції агропромислового комплексу посідає особливе місце в Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Про роль лабораторії в системі біобезпеки, її значення для бізнесу та про те, чи здатен ШІ замінити дослідників — у розмові з директоркою УЛЯБ АПК, д. біол. н., проф. Валентиною Корнієнко.

Дослідники Університету Седжон у Сеулі за допомогою редагування геному CRISPR/Cas9 отримали лінію сої з вмістом олеїнової кислоти до 90,2%.

Фактичний показник EBITDA після реалізації продукції сезону 2025 року по основних агрокультурах становить $405/га. Порівняно із сезоном 2024 року, коли EBITDA досяг $446/га, результат знизився приблизно на 9%.