Середній відсоток мобілізованих співробітників у агрокомпаніях станом на початок березня 2025 року становить близько 9% від фактичної чисельності персоналу.
Про це свідчать результати дослідження Agrohub, у якому взяли участь 13 найбільших агрохолдингів із сумарним земельним банком понад 2 млн га та кількістю персоналу понад 60 тис. осіб.
Дослідники зазначають, що компанії активно підтримують зв’язок із мобілізованими співробітниками, дізнаються про їхні потреби та надають необхідну допомогу.
У 85% компаній передбачені щомісячні виплати для мобілізованих працівників. З них 73% нараховують суму, що дорівнює середньомісячній заробітній платі співробітника за два місяці, які передували мобілізації. Водночас є винятки: деякі компанії виплачують 50% від окладу, інші — мінімальну заробітну плату, або ж враховують термін роботи всередині компанії під час розрахунків. 65% із цих компаній не беруть до уваги, чи перебуває мобілізований працівник у зоні бойових дій — виплати здійснюються незалежно від цього.
«При цьому 90% респондентів планують здійснювати виплати до моменту демобілізації кожного члена команди. У випадках зникнення безвісти виплати цій людині призупиняються до уточнення статусу, однак компанії надають одноразову допомогу, комунікують із родинами та здійснюють виплати на їхню користь», — свідчать результати опитування.
У разі поранення співробітника компанії надають різні види підтримки. Переважно йдеться про фінансову допомогу на лікування — 65% компаній повідомили, що надають компенсації в розмірі від 30 до 300 тис. грн залежно від ступеня втрати працездатності. Інші учасники дослідження зазначили, що приймають рішення щодо виплат індивідуально. Один із учасників дослідження покриває 100% витрат на лікування, включно з протезуванням.
У випадку загибелі члена команди компанії також надають різні форми підтримки. Це може бути допомога в організації поховання, одноразові виплати родині в межах 10-30 тис. грн, а також довгострокова фінансова підтримка. Частина компаній надає родинам одноразову допомогу (від 50 тис. грн, максимальна зафіксована сума — 1 млн грн), інші — обирають щомісячні виплати протягом визначеного терміну — від кількох місяців до 10 років. На рішення щодо розміру та тривалості допомоги можуть впливати сімейні обставини, зокрема наявність дітей або батьків, які потребують догляду. У таких випадках компанії можуть зберігати виплати на рівні заробітної плати загиблого співробітника впродовж кількох років або до досягнення пенсійного віку родичами.
«Більшість підприємств частково зберігає для мобілізованих працівників пільги, які діяли до призову. Найчастіше це стосується забезпечення житлом і медичного страхування. В одному з кейсів компанія залишила за мобілізованим службове авто, яке він використовує в зоні бойових дій. Деякі компанії також надають юридичну та психологічну підтримку — як самому працівнику, так і членам його родини», — інформують в Agrohub.
Щомісячні виплати пайовикам і їхнім родинам, як правило, не передбачені. Однак за потреби вони можуть звертатися за допомогою — наприклад, на амуніцію, у випадку поранення або загибелі військовослужбовця.
«Більшість агрокомпаній сьогодні не просто реагують на виклики, а системно впроваджують підтримку мобілізованих працівників і їхніх родин. Це вже не разові ініціативи, а сталий підхід — із регулярними виплатами, консультаційною допомогою та збереженням зв’язку з людьми, які зараз на службі», — зазначає керівник Agrohub HR360 Benchmarking Дмитро Лєбєдєв.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Туреччина передала Україні та росії проєкт меморандуму, який передбачає припинення атак на цивільні судна в Чорному морі.

Аграрії дев'яти прифронтових областей подали 2 319 заявок на отримання 13 881 рукава для тимчасового зберігання врожаю.

Нові критерії визначення підприємств, які мають важливе значення для аграрної галузі в особливий період, діятимуть в Україні з 18 жовтня 2026 року.

Глобальна криза людського капіталу вимагає від бізнесу усвідомленої стратегії інтеграції штучного інтелекту, а не просто його базового використання.

Український фермер може мати землю, техніку, досвід і перспективний урожай — але не мати достатньо коштів для своєчасного придбання насіння, добрив, пального чи засобів захисту рослин. Саме в цей момент навіть сильне господарство впирається у фінансову стелю.

Європейська комісія впроваджує новий стратегічний підхід до досліджень та інновацій для підвищення конкурентоспроможності, стійкості та сталості сільського та лісового господарства, а також сільських територій і продовольчих систем.

Лариса Бондарєва призначена генеральним директором Crédit Agricole Ukraine (Креді Агріколь Банк в Україні) з 4 вересня 2026 року.

Міністерство аграрної політики та продовольства України планує розширити можливості бронювання працівників для малих агропідприємств.

Дефіцит персоналу в українському агросекторі закріпився як довгострокова характеристика ринку, з якою компанії будуть працювати ще роками. Понад 80% агрокомпаній підвищили зарплати на 10-20%, але шукати персонал стало складніше, ніж торік.

Попри воєнний дисконт, дефіцит кадрів, кліматичні зміни та значну регіональну диференціацію врожайності, прибутковість українського агросектору у 2025 році стабілізувалася на рівні попереднього сезону.