Всі головні новини агроринку на
📲 Телеграм-каналі
Експорт олійно-жирової продукції з України у 2021 р. склав $8,56 млрд, що на 19,6% перевищує показник роком раніше.
Про це йдеться у повідомленні асоціації «Укроліяпром».
Як зазначається, олійно-жирова продукція складає 12,6% від обсягів загального експорту товарів з України та 30,9% від експорту с/г продукції та продовольчих товарів.
При цьому імпорт цієї продукції в Україну досяг $438,8 млн (0,6% від загального імпорту товарів та 5,7% від імпорту с/г продукції та продовольчих товарів).
«Сальдо зовнішньої торгівлі олійно-жировою продукцією складає +$8,1 млрд», — констатують в асоціації.
У структурі експорту олійно-жирової продукції олія соняшникова, якої експортовано на $6,39 млрд, займає 74,6%, соняшниковий шрот — 14,9% (експортовано на $1,28 млрд).
Питома вага експорту олії соняшникової у загальному експорті товарів з України — 9,4%, в експорті с/г продукції та продтоварів — 23,1%.
В експорті продовольчих товарів, яких експортовано на $9,7 млрд, олія соняшникова займає 65,8%, а з урахуванням інших видів олійно-жирової продукції (без врахування шротів) — 72,2%.
«За підсумками 2021 року, незважаючи на скорочення експорту олії соняшникової у натуральному виразі на 15,2%, у вартісному виразі експорт зріс (проти 2020 року) на 20% (на $1,068 млрд)», — уточнили в асоціації.
Основними країнами—імпортерами української соняшникової олії залишились країни ЄС — 32 %, Індія — 30,5 %, Китай — 15,3%.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Імпорт соняшникової олії до Індії у жовтні – грудні поточного року може змінити структуру через перебої з її постачанням із Причорноморського регіону.

Виробництво рослинної олії в Україні доведеться скорочувати через обмеження морського експорту.

На сьогодні є спільна узгоджена позиція профільних асоціацій щодо підтримки пріоритетності експорту соняшникової олії, без шротів. Мінагрополітики також підтримує необхідність надання пріоритетності продукції з доданою вартістю, в даному випадку олії.

У Казахстані наявні потужності з переробки олійних складають 5,4 млн т, водночас продовжують вводитися в роботу нові заводи та розширюються наявні виробництва. До 2029 року потужності з переробки олійних складуть приблизно 9 млн т.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук стане одним із ключових спікерів XXV Міжнародної конференції «Fat-and-Oil Industry-2026», яка відбудеться 30 жовтня у Києві.

Всеукраїнська аграрна рада закликала уряд не надавати шроту та макусі пріоритет під час експорту в умовах дефіциту логістичних потужностей. В асоціації вважають, що це може підвищити собівартість продукції тваринництва та обмежити експорт інших аграрних вантажів.

У вересні залізничний експорт макухи та шротів зріс на 68% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а олії — майже на 53%.

Україна через зупинку морського експорту вивозить близько 300 тис. тонн рослинної олії на місяць, що становить лише половину від попередніх показників.

Запаси соняшнику в Україні станом на 1 серпня 2026 року складали 947 тис. т, сої — 560 тис. т, а ріпаку — 205 тис. т.