25 профільних асоціацій аграрного сектору звернулися до Президента Володимира Зеленського з проханням якнайшвидше підписати закон, який захищає інтереси фермерів і агрокомпаній, що втратили свої господарства через війну.
Про це повідомляє Всеукраїнська аграрна рада, яка також підписала листа.
«Окупація ворогом українських територій, знищення активів аграрних підприємств, втрата робітників — ось далеко не вичерпний перелік проблем, з якими стикнулися аграрії після 24 лютого 2022 року», — йдеться у зверненні.
Закон «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу в період дії воєнного стану» ухвалено Верховною Радою ще 27 березня. Втім, його досі не підписано Президентом. У ситуації, коли багато аграріїв, рятуючи свої родини, залишили господарства, які опинилися під окупацією або в зоні активних бойових дій, кожен день затримки наближає фінансову катастрофу.
«Такі аграрії, виїжджаючи з окупації або в безпечні регіони, втратили свої підприємства та змогу вести господарську діяльність, внаслідок чого не можуть вчасно виконувати свої зобов’язання перед банками-кредиторами за раніше залученими кредитами», — наголошують підписанти.
Замість підтримки, багато хто отримав судові позови від банків, які намагаються стягнути борги у повному обсязі, незважаючи на війну, зруйновані господарства і втрачені активи.
«На жаль, ми маємо непоодинокі випадки застосування в повній мірі комерційними банками до таких аграріїв механізмів примусового стягнення заборгованості. Нерідко позови поширюються також на фізичних осіб-поручителів, що призводить до втрати ними єдиного житла чи транспорту», — попереджає аграрна спільнота.
Закон передбачає три критично важливі норми:
«Примусове стягнення заборгованості в таких умовах не лише не враховує об’єктивні обставини, а й загрожує остаточним знищенням аграрного бізнесу в цих регіонах», — йдеться у листі.
Аграрії закликають Президента зробити рішучий крок — дати шанс на відновлення тим, хто тримає українське село та забезпечує продовольчу безпеку навіть у найважчі часи.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Українські аграрії зіткнулися зі стрімким падінням закупівельних цін на соняшник і, попри очікуване скорочення врожаю, передумов для швидкого їх відновлення поки немає.

Сільськогосподарські товаровиробники за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» отримали 60,23 млрд грн кредитів від початку повномасштабної війни.

Висока вартість логістики продовжує тиснути на експортні ціни на пшеницю, а перспективи подальшого зростання ринку дедалі більше залежать від перебігу посівної кампанії.

Державна казначейська служба перерахувала Національній установі розвитку (НУР) 2,8 млрд грн на компенсацію відсотків і державних гарантій за програмою «Доступні кредити 5-7-9%». Також у листопаді буде здійснено ще один платіж. Аграрії зможуть і надалі користуватися даною кредитною програмою.

Обмеження експорту через блокування чорноморських портів посилює фінансові проблеми аграріїв і може призвести до затримок із виплатою орендної плати власникам земельних паїв.

Верховна Рада отримала підписаний Президентом України закон «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (5018-IX, законопроєкт №12384).

Україна обговорює з Туреччиною, Індією та Єгиптом можливість відновлення безпечного судноплавства в Чорному морі для експорту аграрної продукції. Серед пропозицій — гарантувати безпеку суден під прапорами цих країн, які заходили б як в українські, так і в російські порти.

Верховна Рада України 14 жовтня ухвалила в цілому закон про оцінку майна (реєстр. №13435), який передбачає запровадження міжнародних і європейських стандартів та цифровізацію оціночної діяльності.

З 2028 року закон про заборону певних діючих речовин пестицидів, зважаючи на норми ЄС, має набути чинності. Відбудеться зовсім інший підхід до обліку ЗЗР, їх використання та обґрунтування щодо застосування.