Національний банк України знову зберіг облікову ставку на рівні 25% річних.
Про це говориться у повідомленні регулятора.
Як зазначається, інфляція, яка за підсумками минулого року склала 26,6%, впродовж останніх місяців стабілізувалася, хоча й залишається на високому рівні.
«НБУ прогнозує сповільнення інфляції до 18,7% у 2023 році. Цьому сприятимуть збереження жорстких монетарних умов, зниження світової інфляції та слабший споживчий попит в умовах відключень електроенергії. Отримання анонсованих обсягів міжнародної допомоги та спільні дії НБУ та уряду з активізації ринку внутрішніх боргових залучень дадуть змогу уникнути емісійного фінансування дефіциту бюджету та балансувати валютний ринок», — говориться у повідомленні.
Крім того, НБУ очікує незначного зростання реального ВВП у 2023 році — на 0,3%.
«Погіршення прогнозу порівняно із жовтневими оцінками зумовлене насамперед наслідками енергетичного терору, а також переглядом основного припущення щодо тривалості збереження безпекових ризиків. Останнє матиме наслідком відтермінування повноцінного розблокування портів, що стримуватиме потенціал відновлення експорту. Крім того, унаслідок накопичення проблем, пов’язаних із проведенням посівної та збиральної кампаній в умовах війни, меншими, за оцінками НБУ, будуть і врожаї цього року», — говориться у повідомленні.
Водночас у прогнозі припускається, що протягом 2023 року вдасться уникнути значних додаткових руйнувань енергетичної інфраструктури, а бізнес і влада вживатимуть ефективних заходів для нівелювання наслідків уже зруйнованих потужностей.
Разом із тим НБУ очікує, що інфляція зменшиться до 10,4% у 2024 році та 6,7% у 2025 році завдяки зниженню безпекових ризиків, повноцінному відновленню логістики та збільшенню врожаїв.
«Зниження безпекових ризиків разом із поновленням повноцінної роботи портів, збільшенням урожаїв, поступовим відновленням виробничих потужностей, налагодженням логістики та пожвавленням внутрішнього попиту, зокрема завдяки поверненню вимушених мігрантів, сприятимуть зростанню економіки у 2024-2025 роках. Вагому роль надалі відіграватиме також м’яка фіскальна політика. Завдяки всім цим чинникам у 2024 році реальний ВВП України зросте на 4,1%, а в 2025 році економічне зростання прискориться до 6,4%», — додали у банку.
Ключовим припущенням прогнозу є суттєве зниження безпекових ризиків із початку 2024 року. Основними ризиками залишаються триваліший строк повномасштабної воєнної агресії росії, а також подальше руйнування об’єктів критичної інфраструктури.

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

Частина українських аграріїв може свідомо відмовитися від збирання кукурудзи цього сезону через низькі закупівельні ціни, проблеми з експортом і надто високу вартість сушіння врожаю.

Підприємства агропромхолдингу «Астарта» завершили збирання ранніх зернових та озимого ріпаку на площі 54 тис. га.

ТОВ «Вілія Груп» завершило обмолот ранніх зернових та олійних культур.

Вартість логістики та обмежені експортні маршрути залишаються головними чинниками, які формуватимуть ситуацію на українському зерновому ринку найближчими місяцями. Вони визначатимуть внутрішні ціни значно більше, ніж обсяги врожаю.

Щоб підтримати аграрний сектор в умовах заблокованих чорноморських портів, урядом прийняті три рішення: переглянуто мінімальні експортні ціни, змінені умови фінансування аграріїв за програмою «5-7-9%» на обігові цілі та прийнято рішення про надання державних гарантій на портфельній основі.

«Укрзалізниця» (УЗ) за 10 діб серпня передала через залізничний прикордонний перехід «Вадул-Сірет – Дорнешти» (Румунія) 492 вагони із зерновими вантажами.

Національний банк України (НБУ) дозволив банкам не визнавати дефолт боржників у разі короткострокової (до одного року) реструктуризації заборгованості через фінансові труднощі, спричинені війною, а також пом’якшив вимоги до врахування аграрної продукції як застави.

Оцінки можливого негативного впливу блокади портів Великої Одеси на ВВП України коливаються від -0,6% до -0,9% внеску в економіку.

Закриття портів створить проблеми як для агропродовольчого сектору, так і для інших галузей української економіки. Це призведе до падіння ВВП, зниження доходів бюджету та загального рівня життя українців.