Попит на органічні безглютенові продукти, функціональні інгредієнти для харчової промисловості, молочну продукцію та перероблені ягоди зростає на ринку Європи.
Про це свідчать результати дослідження, проведеного ГС «Органічна ініціатива» за підтримки Швейцарської програми сприяння імпорту (SIPPO), пише OrganicInfo.
Найбільші можливості для українських компаній на ринку ЄС пов’язані з переходом від експорту сировини до продукції з вищою доданою вартістю.
Одним із найбільш перспективних напрямів залишаються органічні бобові культури. У 2024 році Україна поставила до ЄС близько 78 тис. т органічних протеїнових культур і посіла третє місце серед постачальників, забезпечивши близько 18% ринку. Тут, на думку експертів, є значний потенціал для диверсифікації асортименту та розвитку продукції глибшої переробки.
Дослідження також показують перспективи для органічної молочної продукції. Попри нестабільну динаміку експорту останніх років, європейський ринок демонструє відновлення попиту, а ключовими категоріями залишаються йогурти, кисломолочні продукти, масло та UHT-молоко.
Великі можливості також у сегмента безглютенової продукції. Україна вже вирощує основні культури, які використовуються у безглютеновому виробництві — овес, гречку, льон, просо, амарант і кукурудзу. Водночас найбільша додана вартість формується не на рівні сировини, а у виробництві борошна, пластівців, функціональних сумішей тощо.
Для виробників органічної лохини та замороженої малини ключовими ринками залишаються Німеччина, Велика Британія, країни Скандинавії та Нідерланди. Одним із головних завдань експерти називають поступовий перехід від роботи через трейдерів до прямих контрактів із ритейлом, що дозволяє збільшувати додану вартість і посилювати позиції виробників на ринку.

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Українська молочна галузь зберігає виробничий потенціал і готова повноцінно інтегруватися до європейського ринку, попри надзвичайно складні умови війни.

Через закриття логістичних морських перевезень від Мінагрополітики подали звернення до уряду щодо перегляду квот у бік збільшення за деякими видами продукції. Його досить швидко підписав Прем’єр-міністр України, але сьогодні цей процес досить складний, і у міністерстві хочуть спробувати змінити систему адміністрування.

Президент України Володимир Зеленський звернувся до сусідів — Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини — з проханням дозволити транзит українських зернових вантажів через блокаду Чорного моря.

Сьогодні аграрний ринок України переживає не найкращі часи. Війна руйнує плани, змінює логістику та умови постачань, тому для всіх підприємств нині завдання №1 — вижити, зберегти свої виробництва та людей.

Перевізники відмовляються везти товари групи 1-24 згідно з УКТЗЕД (продукція сільського господарства, тваринництва та харчової промисловості), адже це для них дорого та довго. Оптимізація процесів перетину кордону з Польщею та спрощені умови для транзиту могли би полегшити ситуацію.

Ключовими питаннями для переробників олійних є ефективна логістика та пошук сегментів із вищою маржинальністю. Практичними кейсами та своїми оцінками перспектив функціонування логістики олійного ринку та виробництва преміальної органічної продукції в межах конференції Fat & Oil Industry 2026 поділяться представники компанії UKROLIYA.

Органічні виробники хотіли би в програмах підтримки відокремитися від загальних фондів та мати окрему підтримку сектору, але наразі немає фінансових ресурсів, аби це зробити.

Для агровиробників важливими є вагові норми для вантажних автомобілів у 40 т на дорогах місцевого значення. Їм важливо довозити продукцію від елеваторів до виробництв або на заводи важким транспортом без перевантажень.

Площі під органічними культурами в Україні сьогодні займають приблизно 1,7%, до 2030 року є ціль досягти 3% таких земель. Певне зростання спостерігається, хоча Україна втратила значну кількість гектарів через війну.