Про це повідомив голова громадської спілки «Аграрний союз України» Геннадій Новіков, говориться у повідомленні об'єднання.
Він зауважив: більшість українських фермерів зацікавлені у тому, щоб згідно з технологічною картою внести всі необхідні засоби захисту рослин і стимуляції росту й отримати якомога більший і якісніший врожай. Однак, далеко не всі мають для цього можливості.
«Фінансові інструменти, які надає держава аграріям, у більшості випадків не працюють. Банки ж взагалі не кредитують фермерів, які мають менше 500 га землі. А тим, кому пощастило отримати кредит, доводиться виплачувати за нього занадто високий процент», — підкреслив голова АСУ.
Поглиблює проблему й те, що через дефіцит українським фермерам доводиться платити за мінеральні добрива на 40% більше, ніж аграріям у сусідніх країнах. Це призводить до того, що вітчизняні виробники виявляються неконкурентними на міжнародних ринках.
«90% добрив ми отримували через Російську Федерацію. Уряд фактично перекрив доступ російських компаній на український ринок, не давши жодної нормальної альтернативи. При нинішній ціні на газ українські виробники добрив неконкурентоздатні. Імпорт з інших країн дорогий і не здатен в повній мірі перекрити потреби фермерів», — підкреслив Геннадій Новіков.
Заступник міністра аграрної політики та продовольства Віктор Шеремета відповідальність переклав на високий врожай зернових цього року та небажання трейдерів знижувати ціни на добрива. Хороший урожай і сприятливі погодні умови під час збору призвели до різкого зростання пропозиції на ринку. Через це вартість кукурудзи значно знизилася, а фермери втратили частину прибутків.
«Продавці добрив мають зрозуміти, що доходи аграріїв знижуються, і вони не мають можливості купувати добрива за такими цінами. Тому настав час знижувати вартість добрив», — закликав продавців заступник міністра.
За словами заступника голови ВАР Михайла Соколова, заборона імпорту добрив з Росії, замість пожвавлення роботи українських виробників, призвела до того, що вітчизняним аграріям довелося закуповувати добрива далеко за межами країни.
«Так, там довге логістичне плече і дорожча поставка. Однак при цінах, за якими можуть працювати українські підприємства, поставки з третіх країн все одно більш вигідні. Тому очікувано, що на український ринок почалися поставки з Грузії, Казахстану, Литви, Узбекистану, Польщі й США», — повідомив він.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Україна у 2025 році стала найбільшим покупцем мінеральних добрив із Польщі.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Верховна Рада України 28 квітня підтримала в першому читанні законопроєкт №15150 — новий Цивільний кодекс України, який, зокрема, передбачає скасування фермерського господарства (ФГ) як окремої організаційно-правової форми.

Україна точно буде з хлібом. Проте його вартість зростатиме, адже все, що формує собівартість зерна (пальне, логістика, добрива, ЗЗР), а отже й борошна — дорожчає. На додаток хлібна індустрія вже готується до можливих відключень електроенергії взимку, що також потребує значних капіталовкладень.

В умовах повномасштабної війни логістика перетворилася на питання виживання економіки, збереження експортного потенціалу та конкурентоспроможності України на світових ринках.

Аграрний сектор України у процесі євроінтеграції зіткнеться з новими викликами. Одним із них є перехід на європейський перелік дозволених ЗЗР, що передбачає заборону близько 100 діючих речовин, які нині широко застосовуються на агропідприємствах.

