Таку думку висловив народний депутат, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко під час ефіру на телеканалі «Київ», інформує УАК.
«Буде він (референдум — Прим. Ред.), чи ні — я думаю, що ні. Це не має сенсу. Я думаю, що ми знайдемо порозуміння завдяки обговоренням. На різних рівнях влади і громадськості проходять дискусії з цього приводу. Думаю, що буде прийняте оптимальне і виважене рішення», — сказав президент УАК.
Він також підкреслив, що ринок землі варто відкривати поетапно, починаючи з одного-двох пілотних регіонів. Це дасть змогу знайти можливі недоліки у земельному законодавстві, вчасно виправити їх, а після цього можна поширювати земельну реформу по всій території України.

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Площа земель сільгосппризначення, щодо яких було укладено договори купівлі-продажу, у третьому кварталі 2026 року склала 43,7 тис. га, що на 18% менше порівняно з попереднім кварталом і на 15% менше показника аналогічного періоду минулого року.

Середня вартість гектара сільськогосподарської землі в Україні у вересні знизилася до 79 728 грн проти 80 326 грн у серпні. Водночас площа проданих ділянок уперше з березня зросла — до 17 347 га.

Обсяг сільськогосподарських земель, що раніше перебували під мораторієм і були залучені в обіг, в Україні станом на вересень становить 1,159 млн га.

Ринок землі сільськогосподарського призначення у серпні 2026 року помітно сповільнився.

Війна суттєво вплинула на вартість сільськогосподарських земель на Харківщині. Наразі орієнтир для ділянок, які можна обробляти, становить до $500 за гектар прав оренди та до $1000 за гектар у власності.

Зупинка експорту агропродукції через морські порти України вплине на агросектор, втрати будуть великі.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.

Відкриття українського агрохабу в Африці — це можливість врятувати людей від голоду, а також величезні економічні перспективи.

Загальні втрати капіталізації агросектору від військової агресії рф наразі оцінюються у більш ніж $120 млрд, тоді як прямі збитки становлять $11,5 млрд.

Критичні погодні умови на початку лютого поточного року можуть призвести до суттєвих втрат озимих культур — приблизно п’ята частина з 5 млн га озимих посівів перебуває в зоні ризику.