Таку думку висловив народний депутат, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко під час ефіру на телеканалі «Київ», інформує УАК.
«Буде він (референдум — Прим. Ред.), чи ні — я думаю, що ні. Це не має сенсу. Я думаю, що ми знайдемо порозуміння завдяки обговоренням. На різних рівнях влади і громадськості проходять дискусії з цього приводу. Думаю, що буде прийняте оптимальне і виважене рішення», — сказав президент УАК.
Він також підкреслив, що ринок землі варто відкривати поетапно, починаючи з одного-двох пілотних регіонів. Це дасть змогу знайти можливі недоліки у земельному законодавстві, вчасно виправити їх, а після цього можна поширювати земельну реформу по всій території України.

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Зупинка експорту агропродукції через морські порти України вплине на агросектор, втрати будуть великі.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Відкриття українського агрохабу в Африці — це можливість врятувати людей від голоду, а також величезні економічні перспективи.

Загальні втрати капіталізації агросектору від військової агресії рф наразі оцінюються у більш ніж $120 млрд, тоді як прямі збитки становлять $11,5 млрд.

Критичні погодні умови на початку лютого поточного року можуть призвести до суттєвих втрат озимих культур — приблизно п’ята частина з 5 млн га озимих посівів перебуває в зоні ризику.