Такі дані було отримано в рамках дослідження асоціації — Індекс інвестиційної привабливості за другу половину 2019 року, йдеться у повідомленні ЄБА.
«На сьогодні, земельне питання в Україні є доволі зарегульованим та заполітизованим. Тому, перш за все, важливо в питанні земельної реформи говорити про необхідність створення прозорих процедур та зниження рівня бюрократичних процесів. Очевидно, прозорий ринок землі потрібен для покращення інвестиційної привабливості України. Адже саме прозорість та передбачуваність регуляторного поля дуже важлива для іноземних інвесторів», — пояснюють в асоціації.
Наразі, відповідно до результатів Інвестіндексу, лише 17% інвесторів вважають інвестклімат привабливим. А серед позитивних досягнень відзначають 9 складових. Йдеться саме про старт реформування ринку землі, стабілізацію політичної ситуації, стабільну національну валюту, реформування Податкової та Митної служб, запуск механізму концесії, початок роботи Вищого антикорупційного суду, зниження інфляції, скасування лімітів на репатріацію дивідендів, зростання купівельної спроможності громадян.
«Так, аграрний ринок в Україні — інвестиційно приваблива сфера. Однак, важливо мати комплексну стратегію як максимально ефективно та якісно використовувати цей ресурс з максимальною віддачею для країни.
Водночас, для подальшого розвитку важливо забезпечити виконання базових змін в країні як підгрунтя для нормального розвитку. Про це бізнес-спільнота неодноразово наголошувала. І результати опитування вкотре підтвердили позицію. Так, 37% вважають інвестклімат скоріше несприятливим, а серед причин йдеться про: високий рівень корупції, слабку судову систему, відтік робочої сили, талантів та капіталу. Крім того, повільну дебюрократизацію бізнес-процесів, ситуація навколо Нацбанку та тиск з боку правоохоронних органів, потенційний зрив співробітництва з МВФ, турбо-режим роботи нової влади та популізм», — пояснюють в ЄБА.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Приблизно кожен третій засіб захисту рослин (ЗЗР), що потрапляє на український ринок, може бути фальсифікатом. Ці підробки завдають багатомільярдних збитків економіці, підривають розвиток легального ринку, створюють ризики для довкілля та становлять загрозу для безпеки харчових продуктів.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) очікує від оновленого складу Кабінету Міністрів системного діалогу, прогнозованості регуляторних змін, продовження курсу на євроінтеграцію та забезпечення верховенства права.

Науково-експертна рада при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України рекомендувала до державної реєстраці понад 100 пестицидів і агрохімікатів.

Україна рухається шляхом європейської інтеграції, гармонізуючи своє законодавство з нормами ЄС. Для ринку ветеринарних лікарських засобів це мало б означати сучасне регулювання, передбачувані правила та сприятливі умови для залучення інвестицій і впровадження інновацій. Утім, окремі положення нового законодавства можуть мати протилежний ефект, створюючи додаткові регуляторні бар'єри для міжнародних виробників та ускладнюючи доступ якісних ветеринарних препаратів до українського ринку.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.