Пункти пропуску відновлюють пропускну спроможність після призупинення блокади, і до Польщі вже виїхало близько 5 тис. вантажівок.
Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков у Facebook.
«Після призупинення блокади 17 січня трьох пунктів пропуску «Дорогуськ – Ягодин», «Гребенне – Рава-Руська» та «Корчова – Краківець» до Польщі виїхало майже 5 тисяч вантажівок. Найбільший пункт пропуску «Ягодин» відновив свою пропускну спроможність на рівні 600 вантажівок на добу. Це показник навіть вище, ніж був до блокади. Зростає кількість вантажівок, що виїжджають через «Краківець» та «Рава-Руську», — йдеться у повідомленні.
Наразі, за словами Кубракова, оцінюється ефективність рішення на «Нижанковичі – Мальховіце», де тимчасово призупинена реєстрація в «єЧерзі». Поки пункт пропуску працює не на всю спроможність, а має пропускати 150 порожніх вантажівок на добу, як це було і під час функціонування «єЧерги». Важливо, щоб усі пункти пропуску працювали на максимальну потужність, наголосив урядовець.
Він зазначив, що також з польською стороною обговорюються спільні плани щодо створення чотирьох додаткових пунктів перетину кордону на додачу до наявних 14.
Як раніше повідомляв віцемаршалек Підкарпатського воєводства Пьотр Пільх, на українсько-польському кордоні завершують будівництво пункту пропуску «Нижанковичі – Мальховіце» і планують його ввести в експлуатацію поточного року, пише Zaxid.net.
Пункт пропуску «Нижанковичі – Мальховіце» розпочали створювати у вересні 2021 року. Згідно з проєктом, на території пункту має бути п'ять транспортних смуг і 16 адмінбудівель. Прикордонний пункт повністю розташований на території Польщі. За попередніми розрахунками, щодоби об'єкт зможе обслуговувати приблизно 4 тисячі легкових авто та 100 автобусів.
Нагадаємо, що прикордонний пункт «Нижанковичі – Мальховіце» почав пропускати порожні вантажівки 13 лютого 2023 року. Для цього там облаштували тимчасову інфраструктуру.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Складна ситуація на фрахтовому ринку дунайських портів України продовжує погіршуватися.

Експорт українського зерна через румунський порт Констанца у січні – вересні 2026 року склав 1,03 млн т, що утричі більше, ніж 321 тис. т, перевантажених за перші дев'ять місяців минулого року.

Ф'ючерси на пшеницю нівелювали премію за ризик у Чорноморському регіоні, яка сформувалася після того, як росія та Україна у липні посилили взаємні атаки.

Всесвітня продовольча програма ООН (WFP) готова працювати з обсягом до 1 млн т українського зерна для своїх гуманітарних операцій у разі забезпечення необхідного фінансування закупівлі та логістики.

Однією з головних проблем для ТОВ «Органік Мілк», ТОВ «Органічний м’ясний продукт» і ФГ «Домашня курочка» стала реалізація продукції. Тому раніше орієнтовані на внутрішній ринок підприємства наростили експорт.

Україна веде переговори з Польщею та Молдовою щодо перенесення прикордонного контролю на територію сусідніх держав через загрозу російських атак на прикордонну інфраструктуру.

Для агровиробників важливими є вагові норми для вантажних автомобілів у 40 т на дорогах місцевого значення. Їм важливо довозити продукцію від елеваторів до виробництв або на заводи важким транспортом без перевантажень.

Українські експортери за 8 днів жовтня вивезли автомобільним транспортом 101,6 тис. т агропродукції, або 12,70 тис. т/добу (+2,4% порівняно з вереснем).

Верховна Рада України підтримала звільнення Олександра Кубракова з посади віцепрем’єр-міністра з відновлення — міністра розвитку громад, територій та інфраструктури.

Український морський коридор із серпня 2023 року забезпечив експорт майже 40 млн т вантажів, зокрема 26 млн т зерна.