Уряд планує 2025 року реалізувати декілька етапів проєктування та будівництва євроколії (1435 мм) в Україні.
Про це пише Rail.insider із посиланням на Операційний план Стратегії розвитку прикордонної інфраструктури з країнами Європейського Союзу та Республікою Молдова до 2030 року.
Зокрема, на спорудження євроколії між станціями Чоп і Ужгород планується витратити 1 млрд 148 млн грн. Із них левова частка прогнозованого обсягу фінансування припадає на 2025 рік — 946 млн грн. Вартість електрифікації дільниці Чоп – Ужгород становитиме 1 млрд 138 млн грн. Із них 117 млн грн виділять упродовж 2025 року, а решту — у 2026-му. Раніше повідомлялось, що будівництво євроколії на дільниці Чоп – Ужгород планують здійснити 2025 року.
На реконструкцію залізничної інфраструктури з будівництвом колії 1435 мм та електрифікацією на дільниці Павлове/Матевці – Ужгород планують спрямувати 1 млрд 745 млн грн. Згідно з документом, роботи мають розпочатися цього року. Так, у 2025-му на проєкт передбачено спрямувати 214 млн грн, а наступного року — 1 млрд 531 млн грн.
Окрім того, планом передбачено модернізувати пункт пропуску Чоп, а також дільниці Боржава – Виноградів та Батьово – Дяково. На це заплановано спрямувати 879 млн грн. Із них 11 млн грн виділили торік, а 868 млн грн мають надати цьогоріч.
Також у планах на 2025 рік проєктування реконструкції споруд залізниці зі впровадженням колії 1435 мм на дільниці Ужгород – Львів. Загалом на проєкт передбачено спрямувати 458 млн грн (159 млн грн — у 2025 році; 97 млн грн — у 2026 році; 109 млн грн — у 2027 році; 93 млн грн — у 2028 році).
Проєктування реконструкції споруд залізниці з будівництвом колії 1435 мм та електрифікацією на дільниці Львів – Чернівці – Вадул-Сірет – Держкордон передбачено розпочати цьогоріч. На це планують витратити 544 млн грн.
Будувати колію 1435 мм на дільниці Чернівці – Вадул-Сірет – Держкордон планують у період з 2026 по 2029 рік. На проєкт передбачено витратити 7 млрд 374 млн грн (608 млн грн — у 2026 році, 1 млрд 688 млн грн — у 2027 році, 2 млрд 31 млн грн — у 2028 році, 3 млрд 47 млн грн — у 2029 році).
Джерелами фінансування називають проєкт міжнародної технічної допомоги ЄС CEF 2023, державний бюджет, власні кошти АТ «Укрзалізниця» та інші джерела, не заборонені законодавством

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Україна попри блокаду чорноморських портів продовжує експортувати зерно через порти Дунаю та транзитом через порти Румунії та Польщі.

Україна має високі перспективи євроінтеграції у секторі переробки високобілкової рослинної сировини, оскільки Євросоюз імпортує дві третини такої продукції.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Україна в умовах обмеженої експортної спроможності до кінця маркетингового року може не вивезти 35 млн т зерна, ризикуючи недоотримати близько €5 млрд валютної виручки.

Відправники вантажів мають до 23 жовтня надати АТ «Укрзалізниця» (УЗ) плани щодо перевезення на листопад.

Європейська комісія висунула пропозицію розробити особливі умови для інтеграції українського аграрного сектору — це перевірка реакції України та держав-членів блоку.

Українська молочна галузь зберігає виробничий потенціал і готова повноцінно інтегруватися до європейського ринку, попри надзвичайно складні умови війни.

Президент України Володимир Зеленський звернувся до сусідів — Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини — з проханням дозволити транзит українських зернових вантажів через блокаду Чорного моря.

За оперативними даними самої Укрзалізниці на 7 жовтня 2026 року, у напрямку прикордонних переходів перебувало 19 273 вагони. Середньодобова передача через кордон становила лише 1 752 вагони за планової максимальної можливості 3 482.

«Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) закликає забезпечити рівний доступ до послуг перестановки вагонів на європейську колію 1435 мм.