Аграрії потребують напрацювання державних рішень, які дозволили б знизити виробничі витрати та підтримати конкурентоспроможність галузі.
Про це у телеефірі заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної раді (ВАР) Денис Марчук, повідомляє пресслужба об'єднання.
Зокрема, йдеться про законодавчу ініціативу щодо зменшення акцизного навантаження на пальне для аграріїв. Вона передбачалася в контексті гармонізації українського законодавства з європейськими нормами та мала б забезпечити більш рівні умови для вітчизняних і європейських виробників.
«В Україні вже мав би діяти закон, який зменшує акциз на пальне для товаровиробників, але він досі не прийнятий. Хоча ще у вересні 2024 року під час змін до акцизного законодавства було передбачено розробку окремого рішення для аграріїв. Його мета — вирівняти умови з європейськими виробниками, зокрема шляхом зниження ставки до 50% від акцизу. Станом на квітень 2026 року це питання залишається невирішеним», — зазначив Денис Марчук.
І додав, що ВАР уже звернулася до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з пропозицією повернутися до розгляду цієї ініціативи.
Також окрему увагу фахівці звертають на ситуацію на ринку мінеральних добрив, де фіксується суттєве зростання цін.
«Ситуація з мінеральними добривами є критичною. Через глобальні фактори, зокрема загострення ситуації на Близькому Сході, ціни на азотні добрива зросли більш ніж на 35%. У багатьох країнах уряди вже відреагували — знижують мита або ставки ПДВ, щоб підтримати аграріїв. Ми звернулися до уряду України з пропозицією скасувати мита на імпорт добрив. Це дозволить виробникам якісніше підготуватися до посівної та підвищити врожайність», — прокоментував Денис Марчук.
У галузевій асоціації зазначають, що зниження витрат на ключові ресурси може позитивно вплинути на обсяги виробництва, експортний потенціал галузі та, відповідно, валютні надходження до країни.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні — неочікуване зниження.

Світовий ринок добрив завершує серпень без єдиного цінового тренду.

Збиральна кампанія ріпаку в Україні фактично завершена: аграрії намолотили близько 3,7–3,8 млн т із 99% площ. Це найкращий результат із 2022 року. Водночас на внутрішньому ринку попит на ріпак починає перевищувати пропозицію.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

Ціни на соняшник нового врожаю в Україні восени можуть суттєво знизитися. Одним із головних факторів тиску на ринок залишається обмежена робота глибоководних портів.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

У Групі АГРОТРЕЙД підтверджують, що подорожчання пального вплине на рентабельність, адже під час формування бюджету закладалися зовсім інші ціни, і ніхто не міг передбачити такий розвиток подій.

Понад 85% дизельного пального в аграрному секторі використовується безпосередньо під час польових робіт, третина з них — під час жнив.

Українські агровиробники досі не отримали обіцяного механізму зменшення акцизного податку на пальне попри ухвалення законодавчих рішень.

Агросектор 2024 року став найбільшим платником акцизного податку серед виробників підакцизної продукції в Україні. До державного бюджету надійшло 105,2 млрд грн, з яких 85,9 млрд грн (81,7%) — саме від виробленої в Україні аграрної продукції.