Молекулярний патолог Джейсон Радд та його колеги шукали гени патогену пшениці Zymoseptoria tritici, що призводить до виявлення плямистості листя. Під час дослідження виявили один зразок без філаментів гіф, які є важливими при вторгненні грибків до організму, пише Rothamstead Research
«Ми намагалися ототожнити втрату вірулентності з випадковими мутаціями генома, частота мутації відповідала 1 на 1000. При цьому помітили ушкоджені гіфи в одному із зразків та ідентифікували ген, що зазнав мутації», — пояснив Радд.
Цей ген кодує глікозилтрансферазу, білок, який дозволяє грибним гіфам рости і поширюватися по всій поверхні рослини. Без цього білка гіфи не ростуть, а грибки не поширюються.
Подальші аналізи показали, що один і той же ген присутній у більш ніж 800 геномах таксономічно різноманітних грибках, які в основному заражають рослини та людину.
Команда дослідників зараз працює над характеристикою білка і розробляє фунгіцидний спрей для нерозповсюдження спор грибка до того, як вони стануть патогенними.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Науковці Італії проводять експерименти з озимим висівом цукрового буряку, намагаючись адаптувати культуру до нових кліматичних умов Середземномор’я.

Вихованець Шосткинської станції юних техніків, одинадцятикласник Єрмак Роговий розробив систему автоматизованого моніторингу бджолиних сімей, яка дозволяє контролювати стан вулика зі смартфона через Telegram-бот.

3-8 травня 2026 року українська біотехнологічна компанія BTU представила на міжнародній науковій конференції EGU General Assembly 2026 (Австрія), яка є найбільшою подією Європи у сфері наук про Землю, комплексний продукт Склероцид® для боротьби зі збудником білої гнилі.

Китайські науковці представили генетично модифіковані рослини, здатні світитися у темряві. Розробка може змінити підходи до міського освітлення, туризму та сталого дизайну.

Науковці Університету країни Басків (Іспанія) виявили можливість використання відходів соняшнику у виробництві акумуляторів.

Верховна Рада України ратифікувала Міжнародний договір про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства.

Syngenta інвестує $130 млн у будівництво нового провідного світового дослідницького центру агробіонауки у Великій Британії.