Унікальний проєкт Ocean Bloom — плавучу теплицю, що поєднує сільське господарство, рибництво, опріснення води та генерацію чистої енергії, — представили в Норвегії.
Розташована біля узбережжя Бергена, ця автономна екосистема може змінити підхід до вирощування продуктів і використання ресурсів у регіонах, що потерпають від кліматичних змін, пише NV.
Теплиця розташована на міцному понтоні й працює за принципом аквапоніки: рослини вирощують не в ґрунті, а у воді, збагаченій природними добривами від риб, що мешкають у підводних вольєрах. Відходи від рибної життєдіяльності фільтрують і повертають у систему, забезпечуючи рослини необхідними речовинами. У виробництві не використовують синтетичних добрив і хімікатів.
Платформа повністю живиться від сонячних панелей, вітротурбін і опріснювальної системи, яка перетворює морську воду на прісну за допомогою сонячного тепла й енергії хвиль. Надлишок води можна зберігати або постачати в прибережні поселення. Генеровану електроенергію також використовують для автономних лабораторій та комунікаційних буїв.
Перші результати демонструють, що врожайність з одного квадратного метра в Ocean Bloom уп’ятеро перевищує показники традиційного землеробства. Крім того, навколо теплиці встановлено кільце біореакторів із водоростями, які поглинають вуглекислий газ із повітря й океану, знижуючи його кислотність і покращуючи екологічний баланс.
Норвегія планує масштабувати цей проєкт для країн і архіпелагів, які найбільше потерпають від підвищення рівня моря та нестачі орних земель. Пілотні партнерства вже обговорюють у Південно-Східній Азії, на островах Тихого океану та в деяких регіонах Африки.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

На Одещині відбувся Демонстраційний день американських меліоративних технологій, під час якого агровиробникам показали сучасні рішення для відновлення та модернізації систем зрошення.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Найбільшою проблемою в овочівництві у фермера з Миколаївщини була якість води для поливу, що негативно впливала на розвиток рослин і врожайність.

Робоча група з питань розвитку садівництва Міністерства економіки та довкілля одноголосно підтримала пропозицію профільних асоціацій про скасування обов’язкових норм щодо залучення сезонних працівників під час створення садів і теплиць за грантовими програмами.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.

Витрати на робочу силу в тепличних господарствах Іспанії різко зросли за останні роки.

Норвегія з 1 липня запровадить підвищені митні ставки на імпорт сільськогосподарської продукції та добрив із росії та білорусі. Рішення ухвалене для посилення економічного тиску на країни та узгодження норвезької політики з аналогічними заходами Європейського Союзу.

Норвегія оголосила про поетапну відмову від використання швидкорослих порід курей-бройлерів, відомих як «турбокурчата», до 2027 року.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) та уряд Норвегії розпочали новий проєкт на підтримку сільських громад у прифронтових районах України.