Нещодавно вчені створили нову технологію, що дозволяє спостерігати «дихання» рослин у прямому ефірі за високої роздільної здатності, одночасно фіксуючи, скільки вуглецю та води обмінюється з повітрям.
У дослідженні зазначається, що цей прорив сприятиме відкриттю нових культур, котрі швидше ростимуть, витрачатимуть менше води та будуть більш адаптованими до посухи.
Загалом рослини отримують повітря через мікроскопічні отвори на листках, які називаються продихами. Вони працюють як регульовані клапани, пропускаючи вуглекислий газ для фотосинтезу та одночасно дозволяючи воді випаровуватися у повітря. Однак відстежити цей процес було неможливо до недавнього часу.
Дослідники з Університету Іллінойсу створили унікальну систему Stomata In-Sight, яка долає обмеження попередніх методів. Така система дозволяє одночасно спостерігати за мікрорухами продихів та вимірювати обмін газами між листком і атмосферою у точно контрольованих умовах.
Ці продихи мають вплив і на врожай, відіграючи ключову роль у всьому сільському господарстві, адже коли вони відкриті, то рослина вибирає CO₂, необхідний для росту, однак через це також втрачається волога.
«Кількість продихів і спосіб їхньої роботи напряму впливає на ефективність використання води. Знання цього процесу — основа для створення стійких до посух культур, що споживають менше води, стабільних у виробництві харчів, біопалива та біопродуктів»,— зазначається у дослідженні.
Попередні методи дослідження були обмеженими через низку причин. Зокрема, раніше вчені були змушені обирати: або бачити продихи, або вимірювати їхню роботу, відслідковувати одночасно ці два процеси було неможливо. Також раніше використовувалися зліпки листя (як стоматологічні форми), але вони давали лише статичний знімок, а звичайні мікроскопи не давали змоги контролювати середовище (світло, вологу, температуру, CO₂).
А продихи дуже чутливі до зовнішніх змін, тому такі методи не відображали реальної динаміки.
Система Stomata In-Sight значно відрізняється від попередників, адже включає три основні переваги.
«Разом це створює вікно в «живий листок», де в реальному часі видно реакцію рослини на зміну умов. Це важливо, оскільки завдяки цій технології вчені зможуть виявити фізичні й хімічні сигнали, які змушують продихи відкриватися чи закриватися та зрозуміти, як густота продихів впливає на ефективність рослини», — йдеться у дослідженні.
Так, підвищення водної ефективності дорівнює збільшенню шансів для врожаю в умовах спеки й посухи.
Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Ціновий тренд на соняшник за період 2025-2026 років не змінився: ціни зросли на 3,6%. Проте зросли і витрати — в середньому на 15-20%. Втім рентабельність культури у 2026 році очікується на рівні 42-44%.

Група АГРОТРЕЙД розпочала збирання кукурудзи.

ТОВ «Фармгейт Україна», що входить до структури A'SPIK Group, розпочало збирання кукурудзи.

Сільгоспвиробники України станом на 2 листопада 2026 року зібрали 16,61 млн га основних культур, або 81,8% прогнозованих площ. Загальний обсяг зібраної продукції становить 68,21 млн т.

Соняшник 2025 року став найуспішнішою культурою в господарстві «Сімейні молочні ферми».

Українська лабораторія якості та безпеки продукції агропромислового комплексу посідає особливе місце в Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Про роль лабораторії в системі біобезпеки, її значення для бізнесу та про те, чи здатен ШІ замінити дослідників — у розмові з директоркою УЛЯБ АПК, д. біол. н., проф. Валентиною Корнієнко.

Дослідники Університету Седжон у Сеулі за допомогою редагування геному CRISPR/Cas9 отримали лінію сої з вмістом олеїнової кислоти до 90,2%.

Співзасновниця української компанії BTU Валентина Болоховська посіла третє місце в категорії «Агробізнес» міжнародної премії Women in Ag Award 2026. Відзнаку присуджують жінкам за внесок у розвиток сільського господарства, агробізнесу, освіти та аграрних технологій.

Китай визначив ціль довести виробничий потенціал зерна до 725 млн т у межах п'ятирічного плану розвитку сільського господарства на 2026–2030 роки. Основний акцент зроблено на впровадженні сучасних технологій, модернізації агросектору та зміцненні продовольчої безпеки.