Більшість українських аграріїв, що традиційно робили ставку на озиму пшеницю, цьогоріч, схоже, вирішили її не сіяти.
Таке враження складається після аналізу даних, які надходять з полів та свідчать про вкрай низькі темпи осінньої посівної, зазначила експерт аграрних ринків Марія Колесник у колонці на AgroTimes.
За офіційною інформацією, на 18 жовтня в Україні посіви пшениці становлять 2,5 млн га (або 61% прогнозу), тоді як торік у цей час вони сягали 5 млн га (75%). З урахуванням наявних мінних полів, тимчасово втрачених територій і площ, на яких ведуться активні бойові дії, цьогорічний прогнозний показник ріллі, яку аграрії мали б відвести під озиму пшеницю, становить трохи більше за 4 млн га. Наявна площа на 37,7% менша, ніж торік (6,54 млн га, за даними Держстату). Тобто наразі засіяно всього 38,2% тогорічних обсягів озимого пшеничного клину.
«Якщо поточні темпи сівби пшениці в нашій країні збережуться, то наступного року ми отримаємо, з одного боку, дефіцит зерна на внутрішньому ринку та заборону на будь-який її експорт, а з іншого — шалений стрибок цін на зовнішньому. Наразі американські урядові аналітики прогнозують експорт пшениці з території України у 2022/23 МР на рівні 11 млн т, що за умов подальшого постачання українського збіжжя через зернові коридори з портів «Великої Одеси» є цілком реальним показником.
За моїми оцінками, перехідні залишки пшениці на старті поточного сезону були не такими вже й значними та навряд чи перевищили 3-3,5 млн т. Так, за даними митниці, показник українського експорту пшениці за підсумками 2021/22 МР становив 18,7 млн проти очікуваних 25,3 млн т. Десь 2-2,5 млн т росія вкрала та вивезла з тимчасово окупованих територій, а від 1 до 1,5 млн т було знищено на елеваторах і зерносховищах унаслідок ворожих обстрілів», — додала експерт.
Суттєвого тиску під час ціноутворення на старті нового маркетингового року, за словами Колесник, вони спричинити не змогли, а з урахуванням поточного врожаю на рівні 20 млн т висхідний ціновий тренд зберігатиметься на українському пшеничному ринку й надалі. Пожвавило внутрішній зерновий ринок і розблокування портів. Проте звістки про вкрай низькі темпи й обсяги сівби озимої пшениці в Україні можуть посприяти відновленню цінового ралі.
Власне, останніми роками через пандемію, стихійні лиха та війну росії проти України світовим зерновим ринкам притаманні панічні настрої, які не дають цінам суттєво відійти від їх максимальних показників. Війна в Україні спонукала оновити цінові максимуми, на жаль, без фінансової вигоди від того для України.
«З огляду на основні принципи ціноутворення можна стверджувати, що надалі, попри незначні відхилення, українському ринку об’єктивно світить стійкий висхідний тренд. По-перше, основні показники балансів сезону 2022/23 МР у країнах-виробниках північної півкулі ринок уже проковтнув і відіграв. По-друге, майбутній урожай в Аргентині та Австралії прогнозують нижчим за торішній. Нині ж аналітики ще й моніторять темпи та обсяги сівби в США та Європі.
Тож через стрімке зниження посівних площ під українською пшеницею (майже вдвічі проти минулої осені) ціни на неї можуть вирости до 400 $/т уже до Різдва або навіть раніше. Як на мене, відмова від сівби озимої пшениці — рішення помилкове, що веде до фінансових втрат і недоотриманих прибутків», — підсумувала експерт.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Світове виробництво пшениці у сезоні 2026/27 може скоротитися приблизно на 24 млн т через несприятливий вплив Ель-Ніньйо, зростання витрат на виробництво та скорочення посівних площ у низці країн.

В Україні обмолочено 4,01 млн га зернових і зернобобових культур, або 33,9% прогнозованих площ. Загальний намолот досяг 17,59 млн т, збільшившись за тиждень на 6,94 млн т, або 65,2%.

Уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції, щоб запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур.

Через логістичні обмеження пропозиція зерна на внутрішньому ринку суттєво перевищила попит, що спричинило зниження закупівельних цін. Щоб аграрії могли уникнути вимушеного продажу врожаю та профінансувати осінню посівну, Уряд доручив терміново розробити програму доступного кредитування.

Туреччина з 29 липня дозволила експорт борошномельної пшениці, скасувавши заборону, що діяла з березня 2025 року.

За нинішнього рівня цін точка беззбитковості для озимої пшениці становить близько 5 т/га за ринкової ціні збіжжя 9 тис. грн/т.

За підсумками весняної посівної кампанії соняшник став лідером за площею посіву серед ярих культур.

Багато компаній повертаються до форвардного виду контрактування. Про це вже заявили Kernel і Cargill. Це дуже хороший знак, який демонструє, що український зерновий ринок знову стає цивілізованим — таким, як до початку повномасштабного вторгнення. Тоді укладалися й форвардні, й ф'ючерсні контракти, а вітчизняний ринок був повністю інтегрований у світову економіку.

На кукурудзяному ринку поточного сезону традиційно домінуватимуть США та Південна Америка, частка яких у світовій торгівлі цією культурою зросте з 67 до 75%.