Україна може зіткнутися з суттєвим дефіцитом абрикосів і персиків у 2026 році через аномальні весняні холоди, які пошкодили значну частину врожаю.
Таку думку висловив аналітик асоціації «Ягідництво України» Денис Миронов у коментарі УНІАН.
Він вважає, що втрати врожаю абрикосів можуть становити 40–60%, а персиків — 30–50% порівняно із середніми показниками.
За його словами, ключовим фактором стали лютнево-квітневі заморозки, які в окремих регіонах знищили понад половину квіткових бруньок.
Найбільше постраждали центральні та південні області, де сади зацвітають раніше.
Експерт попереджає, що навіть за умов імпорту повністю компенсувати дефіцит не вдасться. Залежно від ситуації на ринку ціни на кісточкові можуть зрости на 20–80%.
Основними постачальниками імпортної продукції залишаються Туреччина, яка забезпечує близько 39% постачань, а також Греція, Іспанія та Молдова. Водночас обмежена пропозиція на ринку сприятиме подорожчанню: за помірного дефіциту ціни можуть зрости на 20–30%, а за значних втрат урожаю — на 50–80%.
Фахівець пояснює, що абрикоси та персики є найбільш уразливими до весняних холодів, оскільки зацвітають найраніше. Зниження температури до -1…-3°C у фазі цвітіння може пошкодити квітку, а тривале похолодання додатково ускладнює запилення через зниження активності бджіл.
Водночас тривалість заморозків відіграє вирішальну роль. Короткочасні похолодання можуть не завдати критичної шкоди, а аграрії мають можливість застосувати захисні методи, зокрема задимлення або обробку садів. Якщо ж низькі температури утримуються кілька діб поспіль, втрати врожаю стають неминучими.

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

Агрометеорологічні умови в Україні протягом другої декади жовтня 2026 року були переважно сприятливими для появи сходів та початкового розвитку озимих культур.

У Європейському Союзі прогнозують незначне скорочення виробництва олійних культур у 2026/27 маркетинговому році, попри збільшення посівних площ майже на 7% порівняно з попереднім сезоном. Причиною стали тривала спека та посуха, які знизили врожайність сої, ріпаку й соняшнику.

Родина Степанкевичів із села Гайове на Вінниччині на 60 сотках вирощує понад 300 сортів винограду. Виноградарством сім’я займається близько 15 років, а для подружжя Юлії та Сергія, які працюють медиками, це стало улюбленим хобі.

Агрономи випробовують вирощування китайського фініка, або унабі, у південній Румунії. За сприятливих умов зріле насадження може давати до 40 т плодів з гектара, а потенційну дохідність культури оцінюється у €100 тис. з гектара.

Виробник органічної лохини на Київщині через весняні заморозки втратив близько 75–80% врожаю. Підприємство, яке має потужності для вирощування до 300 т ягоди, цього року працює переважно на внутрішній ринок.

У 2026 році виробництво абрикосів і персиків у Молдові зросло порівняно з минулим сезоном. Виробники отримали плоди високої якості, значна частина яких відповідає вимогам преміального сегмента й уже готується до експорту.

Найвищу рентабельність серед усіх садових культур нині може давати персик.

Польські садівники можуть втратити до 50% майбутнього врожаю яблук через сильні зимові та весняні заморозки.