В Україні все частіше спостерігається теплова аномалія у зимовий період.
За останні десять років середньодобові температури повітря зимових місяців мали плюсові значення в 2014-15 та 2019-20 рр.; мінусові ‒ у 2012-13 та 2016-17 рр.; в інші зими спостерігали як мінусові, так і плюсові середньомісячні температури, говориться в Аналітичній довідці про агрометеорологічні умови та стан посівів сільгоспкультур на сайті Мінагрополітики.
«Цієї зими плюсові температури відзначені, починаючи з 20-22 грудня. Відлиги, які тривають більше, ніж 5 діб поспіль, зумовлюють порушення зимового спокою, а з 30 грудня середньодобові температури повітря стали вищими за біологічний мінімум (5°С), отже озимина тимчасово відновила ростові процеси. Однак з 4 січня вже відзначаємо деяке зниження температурного режиму (вночі та вранці ‒ до 0°С).
Озимі повторно мають пройти загартування, і, як відомо, друга його фаза відбувається за зміни температур від плюсових до мінусових (-2-5°С) і продовжується вже в замерзлих рослинах. Для проходження цієї фази достатньо декількох днів», — зазначають у міністерстві.
Враховуючи стан озимих зернових культур, який склався на даний час, рекомендується додатково відбирати зразки для визначення життєздатності рослин після різких змін погодних умов (кожен раз після глибоких відлиг і після сильних морозів), крім загальноприйнятих строків відбору, які припадають на 25 січня, 23 лютого і 10 березня, говориться у повідомленні.
«Успішній подальшій перезимівлі сприятимуть умови нежорсткої зими без різких коливань температурного режиму за достатнього і стабільного снігового покриву», — вважають експерти.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Агрометеорологічні умови в Україні протягом другої декади жовтня 2026 року були переважно сприятливими для появи сходів та початкового розвитку озимих культур.

Посів озимих зернових у пізні терміни — цілком звичне явище з огляду на погодні виклики та складні реалії воєнного часу. Щоб строки сівби суттєво не вплинули на майбутню врожайність, варто приділити особливу увагу первинному захисту культур, зокрема у контексті контролю комплексу хвороб.

Українські сільгоспвиробники станом на 20 жовтня 2026 року засіяли озимими культурами 5,05 млн га, або 79,9% прогнозованих площ.

Підгризаючі совки є серйозною загрозою посівам озимих культур в осінній період. Зважаючи на активізацію цих та інших шкідників, варто ретельно моніторити поля, а під час вибору рішень для їх контролю — враховувати низку факторів навколишнього середовища.

На Кіровоградщині аграрії продовжують збирати кукурудзу та соняшник. Водночас озимими пшеницею та ячменем уже засіяли 280,2 тис. га із запланованих 443,3 тис. га.

На Івано-Франківщині зібрали 72% запланованих площ зернових і зернобобових культур. Аграрії намолотили 579 тис. т зерна із середньою врожайністю 56,1 ц/га.

Цього сезону попит на насіння сільгоспкультур дещо менший, ніж торік, адже впливає ціна на товарне зерно та погодні умови. Тому деякі насіннєві компанії не ризикують закладати ділянки, зважаючи на кількість опадів.

Оптимальні строки сівби озимої пшениці дають рослинам достатньо часу для формування кореневої системи та кущіння до настання зими. Проте в останні роки аграрії дедалі частіше змушені коригувати календар через дефіцит вологи, затяжну осінню посуху, пізнє збирання попередників або погодні умови.

Осінній період для озимої пшениці — час формування потенціалу майбутнього врожаю. Конкуренція з бур’янами або пошкодження шкідниками на старті вегетації можуть послабити рослини ще до входження в зиму. Особливої уваги потребують падалиця соняшнику, озимого ріпаку та інші бур’яни, які конкурують із культурою за вологу, поживні речовини та світло.

Поточна ситуація з ускладненою логістикою через блокаду чорноморських портів некритично вплинула на осінню посівну кампанію. Але все ж скорочення посівних площ під озимими культурами буде.