Про це повідомляють у компанії UKRAVIT.
«Початок вегетаційного сезону 2020 року дійсно буде доволі непростим у питанні захисту як озимих зернових культур, так і ріпаку озимого, — підтверджує керівник агрономічного департаменту компанії UKRAVIT Олександр Мигловець. — Адже весняне потепління, яке наразі спостерігається, та дощі сприяють розвитку численних захворювань культури та активізації й засиллю шкідників. Тому велике значення у збереженні посівів має проведення моніторингу полів і своєчасні фунгіцидні та інсектицидні обробки: вони допоможуть ліквідувати шкідливі організми на початкових стадіях, коли ті ще не встигли нанести непоправної шкоди культурам».
Для перших обробок ріпаку озимого Олександр Мигловець рекомендує обрати бакову суміш препаратів Дезарал (карбендазим, 500 г/л) та Фас (альфа-циперметрин, 100 г/л).
«Фунгіцид Дезарал володіє надзвичайно сильними лікувальними та захисними властивостями і надійно захищає ріпак озимий від збудників хвороб, які успішно перезимували та збереглися на відмерлих рештках рослин, від яких, за прогнозами експертів, потерпатимуть навесні посіви ріпаку. Крім того, препарат можна застосовувати і як протруйник для ярих зернових колосових культур, що стане у пригоді напередодні весняної посівної», — розповідає Олександр Мигловець.
За його словами, інсектицид Фас спрямований на контроль ріпакового стеблового прихованохоботника, капустяного стеблового прихованохоботника та хрестоцвітих блішок у посівах ріпаку в ранньовесняний період. Він володіє контактною дією та надзвичайною токсичністю до різних стадій розвитку шкідників. Серед суттєвих переваг препарату — можливість його застосування від +5°С, що є актуальним в умовах мінливої весни, а також низька норма застосування, що в комплексі робить його економічно вигідним рішенням для аграрія.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

На заході України спочатку була посуха, а потім пішли рясні дощі й випала 1,5-місячна норма опадів. У таких умовах на пшениці активно почали розвиватися септоріоз та фузаріоз.

Осіння посівна кампанія озимих зернових культур невдовзі розпочнеться. Тому водночас із традиційним живленням важливе проведення передпосівної обробки насіннєвого матеріалу озимих пшениці та ячменю L-амінокислотами та легкозасвоюваними мікроелементами і здійснення позакореневих підживлень.

Грибкове захворювання склеротиніоз, або біла гниль (Sclerotinia sclerotiorum), яке зараз поширюється на соняшнику, буває кількох видів — кореневий, стебловий і на кошику. При цьому врожайність може знижуватись до 80% залежно від розвитку патогена. Для захисту від усіх видів склеротиніозу, окрім кореневого, є широкий перелік фунгіцидів.

Погодні умови сприяли поширенню павутинного кліща на сої. Особливістю цього сезону є те, що даний шкідник поширився також на соняшник, кукурудзу і навіть цукровий буряк. У багатьох регіонах він завдає шкоди посівам.

Чергування спеки та періодів помірних температур, локально — зливових дощів та гроз і подекуди шквальних вітрів суттєво ускладнюють польові операції. Для забезпечення стабільно ефективних обробок, незалежно від погодних умов, варто доповнювати робочі розчини ад’ювантами, щоб захист і підживлення культурних рослин завжди влучали в ціль.

У розпал жнив озимих культур аграрії зосереджені на своєчасному збиранні врожаю та мінімізації втрат. Водночас на посівах соняшнику активізувалися клопи, які можуть суттєво вплинути як на врожайність, так і на якість насіння.

У багатьох регіонах України на посівах кукурудзи та соняшнику спостерігається масове заселення попелицею. Тепла й суха погода сприяє зростанню чисельності та шкідливості шкідників. Заселяючи рослини, попелиця швидко нарощує чисельність і формує колонії, у складі яких одночасно є личинки різних віків та імаго.

З 2023 року в СФГ «Тиблевич» у Івано-Франківській області не сіють соняшник. Тим регіонам, де багато вологи, притаманна склеротинія, а соняшник, як відомо, дуже уражується цією хворобою. У 2025 році помітили склеротинію навіть на сої, до цього збудник ніколи не уражував цю культуру.