Про це повідомив генеральний директор компанії «Зоря Плюс» Сейран Яковлєв під час конференції з часниківництва.
«До кінця липня вже буде встановлена холодильна камера з усім необхідним обладнанням для доробки часнику і відповідним рівнем вентиляції», — зазначив Сейран Яковлєв.
За його словами, сьогодні виробники часнику мають подбати не лише про вирощування якісної продукції, але й про її зберігання для можливого експорту.
«Ми мали поставки до Іспанії, торік наш часник купувала Німеччина, сьогодні маємо теж низку запитів — з Польщі та США. Ринок є, але щоб гідно представляти Україну на міжнародних ринках, виробники мають подбати про технічне оснащення, доробку та зберігання продукції», — відзначає Сейран Яковлєв.
Він розповів, що на сьогодні підприємство має всю необхідну техніку — 8-рядну саджалку для часнику, комбайн для збирання та калібрувальну лінію. Середня урожайність часнику на поливі в «Зоря Плюс» складає 10 т/га, але якщо на 1 га посадити 4 т насіннєвого матеріалу, то можна отримати 18 т/га.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Інвестиції у потужності для зберігання, розвиток інфраструктури для переробки і наявність стабільної сировинної бази — ці чинники впливають на трансформацію галузі картоплярства.

Картоплярство Київщини демонструє стабільний розвиток попри виклики воєнного часу.

Агропідприємство «Стоянов А.А.» (Одеська обл.) цього року вперше зібрало врожай озимого часнику української селекції сорту Любаша.

Іспанські виробники часнику мають намір звернутися до Європейської комісії із проханням запровадити захисні заходи через зростання імпорту дешевої продукції з Китаю та Єгипту.

Мешканець Глостерширу (Велика Британія) Грем Барратт виростив часник, який встановив світовий рекорд і вважається найбільшим у світі.

Потенціал сорту часнику Любаша складає 15–20 т/га, хоча в Україні більше ніж 7 т/га не збирають.

Кабінет Міністрів України оновив механізми надання грантів для розвитку садівництва, ягідництва, виноградарства, тепличного господарства, а також будівництва овоче- та фруктосховищ.

Наявність професійних і непрофесійних овочесховищ в Україні ділиться приблизно 40/60 відповідно. Кожен кілограм овочів, який зберігається в професійному сховищі, дорожчає за місяць внаслідок витрат на електроенергію. Цибуля — приблизно на 10-15 копійок щомісяця, картопля — на 5-7 копійок. У непрофесійних сховищах овочі дорожчають значно більше.
Ціни на овочі залежать не лише від перевиробництва продукції, а і від наявності потужностей для зберігання. Аграрії намагаються знизити вартість, аби швидше продати продукцію, якої багато, а зберігати ніде.
