Про це повідомляє керівник напрямку продуктів і сервісів мікродобрив компанії UKRAVIT Сергій Адаменко і відзначає, що через аномальні умови культури слабко розвиваються, частіше, ніж здорові рослини, уражуються шкідниками і хворобами, гірше плодоносять. У комплексі це позначається не лише на кількісних, а й на якісних показниках вирощеної продукції.
«Аналізуючи світовий досвід, ми бачимо ефективні приклади подолання теплового стресу культур за допомогою підживлення легкодоступним кремнієм. Адже обробка цим елементом формує на рослинах захисний біокремнієвий екран, який зменшує їхню температуру на 4-5°С і знижує транспірацію на 20-30%. Крім того, кремній має властивість накопичувати і зберігати воду в організмі культур. А зважаючи на його стимулюючий вплив на розвиток кореневої системи культур, він поліпшує поглинання нею води. Також важливим фактором у збереженні врожайності є здатність цього елемента забезпечувати фертильність пилку в умовах високих температур повітря», — розповідає Сергій Адаменко.
Для підвищення стійкості культурних рослин до високих температур та інших стресів експерт рекомендує своєчасно підживлювати їх концентрованими легкозасвоюваними добривами Авангард Кремній Біо марок А та В. За словами Сергія Адаменка, спочатку, коли рослини потребують більше кремнію, варто застосовувати добриво Авангард Кремній Біо марки В, в якому він превалює. А от для пізніших фенофаз підійде добриво марки А — за рахунок високого вмісту калію у доступній культурам карбонатній формі воно позитивно впливає на показники якості та товарності врожаю.
А щоб скоригувати жорсткість і рН води робочого розчину, Сергій Адаменко радить додавати до нього підкислювач Айворі або підкислювач-кондиціонер Айворі Плюс у нормі 150-420 мл на 100 л води, залежно від показників якості вашої води.
Для довідки: З питань продажу та співпраці звертатись: ТОВ «Укравіт Агро», м.Київ, просп.Перемоги, 42, корп. «F».
Гаряча лінія: 0 800 301 401

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Попри досить строкаті результати врожайності у 2026 році, ріпак озимий лишається фокусною культурою під урожай 2027 року. Незважаючи на складні погодні умови, ріпакова посівна триває, хоч і відбувається досить нерівномірно.

Ріпак озимий — стабільно приваблива культура для українських аграріїв. Він досить рано достигає й забезпечує перші кошти в сезоні. Крім того, ріпак є добрим попередником у сівозміні, адже сприяє накопиченню продуктивної вологи в ґрунті та покращенню його структури, а його вегетативна маса ефективно пригнічує бур’яни.

Проміжок між збиральною кампанією та осінньою посівною дуже відносний і нетривалий, однак і його можна використати з користю. Доки поля чисті від культур, варто провести гербіцидну «чистку» від багаторічної сегетальної рослинності, аби забезпечити майбутнім посівам максимально сприятливі умови для проростання та подальшого розвитку.

Парша та альтернаріоз — небезпечні хвороби плодових культур. Тому сьогодні, коли погодні умови є сприятливими для патогенів, не варто чекати прояву симптомів ураження, а попередити інфікування за рахунок профілактичних обробок.

Осіння посівна кампанія озимих зернових культур невдовзі розпочнеться. Тому водночас із традиційним живленням важливе проведення передпосівної обробки насіннєвого матеріалу озимих пшениці та ячменю L-амінокислотами та легкозасвоюваними мікроелементами і здійснення позакореневих підживлень.

Традиційно ріпак озимий висівається досить рано, тож його ріст і розвиток восени тривалий, на рівні 45-60 днів. За цей час культура має сформувати листову розетку з 6-8 листків, добре розвинену стрижневу кореневу систему (15-20 см) та кореневу шийку діаметром 8-12 мм.

ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» у першому півріччі 2026 року отримало 390,15 млн грн виручки, що в чотири рази менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Достатнє калійне живлення культур у критичні фенофази — важливий складник у формуванні високих і сталих урожаїв із поліпшеною якістю та товарністю усіх без винятку сільськогосподарських культур. Однак досягнути цього лише шляхом кореневого живлення неможливо.

Мінлива, подекуди нетипова погода весни та початку літа була не надто сприятливою для активного росту та розвитку польових, овочевих і плодово-ягідних культур. Вони піддавались впливу низьких температур повітря, їх різким перепадам, що викликало стреси та знижувало стійкість до хвороб.

Стреси — не менша загроза для сільськогосподарських культур і плодових насаджень, аніж пошкодження шкідливими організмами. Їхні наслідки проявляються у порушенні обмінних процесів рослин, зниженні фотосинтезу, синтезу амінокислот і білків, ферментів, погіршенні засвоєння вологи та елементів мінерального живлення із добрив та ґрунту та зниженні продуційних процесів.