Про це повідомляє прес-служба компанії МХП.
Давати поради, ділитися лайфхаками і застерігати від помилок будуть українські та зарубіжні стартапи та експерти — організатори курсу постаралися зібрати найкращий пул практиків.
«За 8 місяців роботи зі стартапами в рамках програми MHP accelerator, організованої Radar Tech, Agrohub і МХП, ми розглянули понад 180 заявок від команд, побачили «внутрішню кухню» українських стартапів, їхні сильні сторони, ефективні дії та типові помилки, що їх припускаються на різних етапах розвитку. Такий досвід може принести користь всьому суспільству. Це наштовхнуло нас на ідею створення курсу How to Startup, відкритого для всіх зацікавлених, залучених в тему створення та розвитку власної справи», — розповідає директор департаменту управління персоналом та комунікацій МХП Ксенія Прожогіна.
У How to Startup будуть включені й поради з аналогічних світових курсів. Для цього проводиться спеціальна аналітична робота, під час якої автори курсу збирають, узагальнюють і адаптують кращі українські та міжнародні практики.
«З кожним днем в Україні стає більше технологічних підприємців. Ми хочемо, щоб вони були успішні. І щоб люди, які тільки замислюються про власну справу, відчули себе впевненіше і наважилися на запуск», — прокоментувала засновниця Agrohub, співзасновниця Radar Tech Юлія Порошенко.
Автори підкреслюють, що курс буде орієнтований на стартапи з усіх галузей, не тільки агро. Він буде доступний безкоштовно.
Для довідки: щомісяця в країні з'являється близько 500 стартапів, за оцінкою StartupNetwork. Але, згідно зі Startup Genome Report, усього 10% стартапів виживає, перетворюючись на прибуткові компанії. І частіше причина невдачі — внутрішня, а не викликана конкуренцією.

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

Ще кілька років тому цифровізацію в українському агросекторі найчастіше пов'язували з підвищенням урожайності чи оптимізацією виробництва — калькуляція рентабельності вирішувала, чи варто інвестувати в нову технологію. Повномасштабна війна змінила саму логіку цього рішення.

У першому півріччі 2026 року найактивніше зарплати зростали в агрономічному та інженерному напрямах: для більшості компаній, які переглядали оплату в цих функціях, підвищення становило 10–20%. Загалом 81% агрокомпаній уже підвищили доходи персоналу, ще 13% планують переглянути їх до кінця року.

Десять найуспішніших агрокомпаній України у першому півріччі 2026 року сукупно отримали 159,4 млрд грн виручки.

Компанії МХП, Kernel та «Астарта-Київ» посіли перші три місця у рейтингу роботодавців агросектору, які найчастіше згадують ChatGPT і Gemini.

Стійкість українського агросектору стала взірцем для європейських партнерів, оскільки вона базується на безпрецедентній адаптивності до змін і гнучкості у прийнятті рішень.

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

Дефіцит персоналу в українському агросекторі закріпився як довгострокова характеристика ринку, з якою компанії будуть працювати ще роками. Понад 80% агрокомпаній підвищили зарплати на 10-20%, але шукати персонал стало складніше, ніж торік.

Попри воєнний дисконт, дефіцит кадрів, кліматичні зміни та значну регіональну диференціацію врожайності, прибутковість українського агросектору у 2025 році стабілізувалася на рівні попереднього сезону.

Німецьке сільськогосподарське товариство (DLG) шукає стартапи, які бажають розвивати та випробовувати свої інновації у комерційному господарстві й впроваджувати їх у практику через мережу DLG. Найперспективніші концепції будуть представлені на світовій виставці EuroTier 2026, яка відбудеться з 10 по 13 листопада в Ганновері, Німеччина.

Світовий агротехнологічний сектор у 2025 році остаточно вийшов за межі точкових інновацій і перейшов до створення системних рішень від «програмованих» культур і біологічного захисту до цифрових маркетплейсів і роботизованого тваринництва. У центрі уваги — стартапи, які не просто експериментують із технологіями, а вже вирішують конкретні виробничі проблеми.