Компанія «Агропродсервіс» почала будувати комбікормовий завод з елеваторним комплексом в індустріальному парку «Західноукраїнський промисловий хаб» (с. Острів Тернопільської області).
Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
Він зазначив, що виробництво потужністю 400 тис. т. комбікормів на рік планують ввести в експлуатацію у 2027 році. Наразі на об'єкті тривають земельні роботи.
Обсяг інвестицій у новий проєкт — 1,5 млрд грн.
Для ввезення обладнання нового заводу «Агропродсервіс» планує скористатись передбаченою законодавством для учасників індустріальних парків нульовою ставкою мита та ПДВ.
Крім того, «Західноукраїнський промисловий хаб» готує заявку на державне співфінансування розвитку інфраструктури індустріальних парків. Для потреб нового заводу планується фінансування для підведення 10 МВт додаткової електричної потужності.
«Новий комбікормовий завод з елеваторним комплексом займуть площу 5 га. Це частина нової ділянки, яка була включена до індустріального парку після того, як у ньому закінчились вільні місця. У грудні 2025 року «Західноукраїнський промисловий хаб» розширив площу з 10,6 га до 55 га. Стара ділянка повністю забудована промисловими приміщеннями площею 71 тис. м²», — додав парламентар.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

У центральній частині Тернопільської області на продаж виставили агрокомпанію, яка обробляє 450 га та спеціалізується на вирощуванні зернових і олійних культур.

Уряд ухвалив рішення про включення індустріального парку «Клубівка еко парк» у Хмельницькій області до Реєстру індустріальних (промислових) парків.

Станом на 8 жовтня аграрії Тернопільщини зібрали понад 1,5 млн т зерна. Середня врожайність становить понад 54 ц/га — майже на 8 ц/га менше, ніж торік. Частина господарств зберігає врожай через низькі закупівельні ціни та проблеми з експортом.

Завод із рафінації рослинної олії будують в індустріальному парку Chortkiv-West (Тернопільська область).

У багатопрофільній агропромисловій компанії з повним замкнутим циклом виробництва «Агропродсервіс», з огляду на складнощі з логістикою, переглянули сівозміну і вийшли в першу чергу на культури, які можуть використати для власних потреб.

У крафтовому бізнесі варто мати свій почерк, створювати індивідуальну презентацію та подачу продукту.

У першій частині ми розібрали, як GMP+ FSA працює на чотирьох ключових вузлах кормового ланцюга — елеваторі, МЕЗ, комбікормовому заводі та у трейдера. Для кожного з них схема передбачає свій scope сертифікації, набір ризиків і процедур контролю.

Уявімо типову ситуацію. Український експортер відвантажує партію соєвого шроту нідерландському покупцю. Контракт підписаний, документи в порядку, аналізи з акредитованої лабораторії на руках. На в’їзді в порт призначення партію зупиняє додатковий аудит на афлатоксин B1. Покупець перевіряє історію постачальника в GMP+ Company Database і не знаходить запису. Партія йде на даунгрейд: замість кормового каналу її продають у технічну переробку, з втратою кількох сотень доларів на тонні. Репутаційна шкода триватиме два-три сезони, поки трейдер відновлюватиме довіру.