З 2022 року відбулися суттєві зміни в торгівлі не лише в Україні, але в глобальному масштабі. Компанії почали експортувати без розуміння постачання на умовах CIF.
Про це розповів засновник та СЕО Sprint Trading Ахмед Амін під час Grain Ukraine.
«Україно-єгипетські відносини — неважливо, що станеться, волатильність чи ні, але в нас завжди будуть торговельні відносини. Незважаючи на те, що українські товари були дорожчими за ті, що йшли зі США, росії, все-таки українське зерно присутнє на єгипетському ринку», — зазначив Ахмед Амін.
За його словами, через низьку купівельну спроможність єгиптян ринок чутливий до ціни, тому імпортери купуватимуть дешевший товар, незважаючи, чи це бразильське, чи російське зерно.
«Нас вражає, що попри на війну експорт з України продовжується. Проте якість зробила декілька кроків назад, якість нестабільна», — підсумував Ахмед Амін.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Ситуація на українському фрахтовому ринку залишається складною та напруженою. Відновлення навігації Сулінським каналом додало певної ясності щодо термінів очікування суден, і фрахтувальники активізували спроби знизити ставки.

Зовнішній товарообіг України за 9 місяців поточного року склав майже $104,7 млрд.

Фрахтові ставки на перевезення костерами з українських дунайських портів зросли через збільшення часу очікування проходження Сулінського каналу. Після закриття через негоду 26 вересня канал відновив роботу 3 жовтня, однак наразі лише для суден, що прямують на вихід.

Єгипет диверсифікує імпорт пшениці та збільшує закупівлі у Франції, Болгарії та Румунії на тлі перебоїв із постачаннями з України та росії.

Що відбувається на ринку борошна, як підприємствам працювати з різною за якістю сировиною, які рішення допомагають підтримувати стійкість виробництва під час війни та де шукати нові експортні можливості? Ці питання обговорюватимуть під час сесії «Ринок та технології борошномельно-круп’яного виробництва» на конференції «Зерно і переробка 2026».

Глобальні аграрні ринки входять у сезон 2026/27 в умовах зміни торговельних потоків, посилення конкуренції за ключових покупців та зростання впливу геополітики і логістики на торгівлю. Як ці фактори змінять ринки у новому сезоні та де формуватимуться можливості для виробників, трейдерів і переробників — стане центральною темою AgroFoodSummit 2026, який відбудеться 24–25 вересня у Мерсіні (Туреччина).

Україна у 2050 році - це виробництво продукції з високою доданою вартістю, технологічність, стабільний експорт і повна інтеграція до європейського ринку.

Наступного сезону дефіциту перевантажувальних потужностей на ринку не очікується. Порти готові до зростання експорту, але бізнесу стає дедалі дорожче працювати.