Європейський Союз зробив ще один крок до послаблення регулювання нового покоління генетично модифікованих культур, створених за допомогою нових геномних технологій (NGT). Більшість урядів підтримали компромісну пропозицію Польщі, яка передбачає створення окремої категорії генно-редагованих культур із мінімальними обмеженнями, що зрівняє їх зі звичайними сільськогосподарськими культурами.
Про це повідомляє Euronews.
Наразі всі генетично модифіковані організми (ГМО) в ЄС підлягають суворому тестуванню на безпеку, а також вимогам щодо простежуваності. Проте Європейська комісія прагне створити нову категорію ГМО, отриманих за допомогою сучасних методів редагування геному, таких як CRISPR/Cas9. Ці культури будуть регулюватися менш жорстко, що полегшить їхню комерціалізацію.
Головуючи в міжурядових переговорах, Польща ініціювала неформальне голосування 21 лютого серед національних делегацій. Це вже третя спроба знайти компроміс, зокрема щодо питання патентування нових ГМО. Попри традиційний спротив кількох країн Південно-Східної Європи, останнє голосування показало перевагу прихильників створення нової категорії генетично модифікованих культур.
Тим часом екологічні організації закликають відхилити ініціативу, попереджаючи про ризики для навколишнього середовища, фермерів і споживачів. Екологи також виступають проти критеріїв, за якими рослину можна вважати рівнозначною звичайним культурам, якщо її ДНК змінено не більше ніж у 20 точках.
Попри те, що трансгенні культури й надалі підлягатимуть жорстким нормам Директиви про ГМО, нові геномні технології відкривають можливості для широкого редагування генетичного коду. Це викликає як ентузіазм у науковій спільноті, так і серйозні побоювання щодо потенційних ризиків.
Наступного місяця постійні представники країн-членів у Брюсселі проведуть офіційне голосування щодо пропозиції Польщі. У разі схвалення аграрні міністри можуть затвердити спільну позицію ЄС уже в квітні або травні. Після цього розпочнуться переговори між Радою ЄС та Європейським парламентом, що може зайняти кілька місяців.

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У Європейському Союзі прогнозують незначне скорочення виробництва олійних культур у 2026/27 маркетинговому році, попри збільшення посівних площ майже на 7% порівняно з попереднім сезоном. Причиною стали тривала спека та посуха, які знизили врожайність сої, ріпаку й соняшнику.

Франція, найбільший у Євросоюзі виробник цукрових буряків, поточного року збере 25,3 млн т корнеплодів — на 30% менше, ніж торік. Це найнижчий урожай щонайменше з 1980 року.

Україна має високі перспективи євроінтеграції у секторі переробки високобілкової рослинної сировини, оскільки Євросоюз імпортує дві третини такої продукції.

Україна веде переговори з Польщею та Молдовою щодо перенесення прикордонного контролю на територію сусідніх держав через загрозу російських атак на прикордонну інфраструктуру.

Європейська комісія висунула пропозицію розробити особливі умови для інтеграції українського аграрного сектору — це перевірка реакції України та держав-членів блоку.

Європейська комісія схвалила придбання спільного контролю над Baltic Grain Terminal (BTZ) у польському порту Гдиня компаніями Bunge Global SA та CM Holding A/V.

Кабінет Міністрів України затвердив два документи, які направлені на контроль впливу генетично модифікованих організмів (ГМО).

Співзасновниця української компанії BTU Валентина Болоховська посіла третє місце в категорії «Агробізнес» міжнародної премії Women in Ag Award 2026. Відзнаку присуджують жінкам за внесок у розвиток сільського господарства, агробізнесу, освіти та аграрних технологій.

Закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції» починає діяти в Україні 16 вересня 2026 року.

Китай визначив ціль довести виробничий потенціал зерна до 725 млн т у межах п'ятирічного плану розвитку сільського господарства на 2026–2030 роки. Основний акцент зроблено на впровадженні сучасних технологій, модернізації агросектору та зміцненні продовольчої безпеки.